ПАНЬКЕВИЧІВКА — фонет.-етимол. укр. правопис, складений 1922 І. Панькевичем для шкіл Закарпаття на основі максимовичівки. Засади П. були схвалені ще 1920 на з'їзді закарп. учителів, а згодом викладені в «Граматиці руського языка» (Мукачів, 1922); вони враховували місц. традиції, зокрема збережено ѣ: єѣ, тоѣ, синьоѣ. тѣ, добрѣ; діал. особливості фонетики (фонології) — ы: ты, сынъ. мыло, різні рефлекси [о] в новозакритому складі — і, j (з двома крапками), j, що позначаються буквою ô. П. проіснувала до 1945 і була замінена загальноукр. правописом.

Г. П. Півторак.