Відмінності між версіями «Максимович Михайло»
м (перейменував «Михайло Максимович» на «Максимович Михайло») |
|||
(Не показано одну проміжну версію цього користувача) | |||
Рядок 23: | Рядок 23: | ||
:*[http://uk.wikipedia.org/wiki/Максимович_Михайло_Олександрович Вікіпедія: <b>Максимович Михайло Олександрович</b>.] | :*[http://uk.wikipedia.org/wiki/Максимович_Михайло_Олександрович Вікіпедія: <b>Максимович Михайло Олександрович</b>.] | ||
:*[http://litopys.org.ua/fdm/fdm37.htm Філософська думка в Україні: <b>МАКСИМОВИЧ Михайло Олександрович</b>.] | :*[http://litopys.org.ua/fdm/fdm37.htm Філософська думка в Україні: <b>МАКСИМОВИЧ Михайло Олександрович</b>.] | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Персоналії]] | ||
+ | [[Категорія:Освітяни]] | ||
+ | [[Категорія:Перекладачі]] | ||
+ | [[Категорія:Публіцисти та журналісти]] | ||
+ | [[Категорія:Мовознавці]] | ||
+ | [[Категорія:Автори правописів]] |
Поточна версія на 22:07, 27 квітня 2010
Українська мова. Енциклопедія
МАКСИМОВИЧ Михайло Олександрович [3(15).ІХ 1804, х. Тимківщина, тепер с. Богуславець Золотоніського р-ну Черкас, обл. — 10(22). XI 1873, х. Михайлова Гора, тепер у складі с. Прохорівки Канівського р-ну Черкас, обл.] — укр. учений-енциклопедист, письменник, журналіст, перекладач, педагог, чл.-кор. Петерб. АН з 1871, почес. чл. Моск., Петерб., Київ. і Новорос. (Одеса) ун-тів. Закін. 1819 Новгород-Сіверську гімназію, 1823 Моск. ун-т. З 1826 — зав. бот. саду, з 1833 — ординарний професор і зав. кафедри ботаніки цього ж ун-ту. Від липня 1834 працював у Київ. ун-ті: зав. кафедри рос. словесності, а з вересня того ж року по грудень 1835 — ректор, з 1836 — декан філос. ф-ту. 1845 за станом здоров'я вийшов у відставку, жив у своєму маєтку на х. Михайлова Гора побл. с. Прохорівки Канів. повіту, займався наук. роботою. У галузі слов'янознавства М. обгрунтував тричленну класифікацію слов'ян, мов та створив наук. концепцію розвитку і взаємовідносин східнослов'ян. мов порівняно з ін. слов'янськими та європейськими («Звідки походить руськая земля», 1837; «Критико-історичне дослідження про російську мову», 1838; «Історія давньоруської словесності», кн. 1, 1839; «Начатки руської філології», 1845). Обгрунтував самобутність та самостійність укр. мови, давність (з 10 ст.) її походження («Філологічні листи до М. П. Погодіна», 1856; «Листи-відповіді до М. П. Погодіна», 1857; «Нові листи до М. П. Погодіна. Про вікодавність малоросійського наріччя», 1863); подав характеристику специф. рис укр. фонетики, граматики, лексики; розпочав вивчення укр. етимології, ономастики; запропонував укр. правопис на істор.-етимол. засадах — максимовичівку («Думка про малоросійську мову і правопис її», 1830; «Про правопис малоросійської мови. Лист до Г. Ф. Основ'яненка», 1841). Заклав основи укр. діалектології, розробив власну двочленну класифікацію укр. говорів. Підтримував думку, що основою укр. літ. мови є київ.-полтав. діалект. Представник порівн.-істор. методу в мовознавстві.
- Тв.
- Собр. соч., т. 1–3. K.. 1876–80.
- Літ.
- Попов П. M. M. О. Максимович. К., 1954
- Пархоменко О. M. Питания укр. мови в працях М. 0. Максимовича. «Наук. зап. Київ. цел. ін-ту. Серія філол.», 1956, т. 20
- Булахов M. Г. Максимович Михаил Александрович. В кн.: Булахов М. Г. Восточнославян. языковеды. Биобиблиогр. словарь, т. 1, Минск, 1976
- Жовтобрюх М. А. Мовозн. погляди M. О. Максимовича. «Мовознавство», 1979, №5
В. П. Плачинда.
- Посилання на інші джерела на ту саму тему:
- [ e-Енциклопедія історії України: .]
- Вікіпедія: Максимович Михайло Олександрович.
- Філософська думка в Україні: МАКСИМОВИЧ Михайло Олександрович.