Відмінності між версіями «Горбачевський Іван»
м (Захист на Іван Горбачевський встановлено ([edit=sysop] (безстроково) [move=sysop] (безстроково))) |
|||
(Не показані 3 проміжні версії цього користувача) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | <b>ГОРБАЧЕВСЬКИЙ ІВАН</b> (5 травня 1854 — 24 травня 1942) — визначний український науковець — хемік, біохемік, гігієніст, епідеміолог, | + | <b>ГОРБАЧЕВСЬКИЙ ІВАН</b> (5 травня 1854 — 24 травня 1942) — визначний український науковець — хемік, біохемік, гігієніст, епідеміолог, громадський, політичний і освітній діяч, дійсний член [[УАН]] (1925), дійсний (1899) і почесний (1937) член [[НТШ]]. |
− | Народився в родині греко-католицького священика в селі Зарубинці на Тернопільщині (нині село Збаразького р-ну Терноп. обл.). Навчався у Тернопільській гімназії. Закінчив лікарський факультет [http://uk.wikipedia.org/wiki/Віденський_університет Віденського університету] (1877). Двічі (1875 і 1877) його обирали головою товариства [http://uk.wikipedia.org/wiki/Січ_(студентська_організація) «Січ»]. Наукову працю почав у Інституті хемії проф. Шнайдера (1874) та Інституті фізіології проф. Брікке (1875), проте надалі обрав лікарську хемію під керівництвом проф. Е. Людвіга в Інституті лікарської хемії, де працював і після закінчення університету. 1883 р. Горбачевського запрошують до [http://uk.wikipedia.org/wiki/Празький_університет Празького чеського університету (від 1920 — Карлов університет)] на посаду професора (катедра лікарської хемії) медичного факультету (1902-03 — | + | Народився в родині греко-католицького священика в селі Зарубинці на Тернопільщині (нині село Збаразького р-ну Терноп. обл.). Навчався у Тернопільській гімназії. Закінчив лікарський факультет [http://uk.wikipedia.org/wiki/Віденський_університет Віденського університету] (1877). Двічі (1875 і 1877) його обирали головою товариства [http://uk.wikipedia.org/wiki/Січ_(студентська_організація) «Січ»]. Наукову працю почав у Інституті хемії проф. Шнайдера (1874) та Інституті фізіології проф. Брікке (1875), проте надалі обрав лікарську хемію під керівництвом проф. Е. Людвіга в Інституті лікарської хемії, де працював і після закінчення університету. 1883 р. Горбачевського запрошують до [http://uk.wikipedia.org/wiki/Празький_університет Празького чеського університету (від 1920 — Карлов університет)] на посаду професора (катедра лікарської хемії) медичного факультету (1902-03 — ректор). Він є автором понад 40 наукових праць, що ввійшли в історію світової науки: перший у світі синтез сечової кислоти, новий метод синтезу креатину, участь у народженні та становлені науки про вітаміни. Горбачевському належить 4-томовий курс лікарської хемії чеською мовою (1904-08). |
− | Входив до складу Палати панів австрійського парламенту ( | + | Входив до складу Палати панів австрійського парламенту (від 1908), радник цісарського двору (від 1908), член Крайової ради здоров'я Чеського королівства та Вищої державної санітарійної ради Австрії (1906-17). Протягом 1917-18 — перший міністр здоров'я Австрії. Учасник наради Української Парламентської Репрезентації у Відні, що ухвалила проголосити [http://uk.wikipedia.org/wiki/ЗУНР Західно-Українську Народну Республіку] (1918). |
Став одним з ініціаторів створення [[УВУ|Українського Вільного Університету]] у Відні і Празі, був професором хемії та біохемії, а 1923-24 і 1931-35 — ректором цього навчального закладу. Викладав органічну хемію в [[Українська Господарська Академія|Українській Господарській Академії]] та неорганічну хемію в [[Український Високий Педагогічний Інститут ім. М. Драгоманова|Українському Високому Педагогічному Інституті ім. М. Драгоманова]]. 1924 року видав у Празі українською мовою підручник «Органічна хемія». | Став одним з ініціаторів створення [[УВУ|Українського Вільного Університету]] у Відні і Празі, був професором хемії та біохемії, а 1923-24 і 1931-35 — ректором цього навчального закладу. Викладав органічну хемію в [[Українська Господарська Академія|Українській Господарській Академії]] та неорганічну хемію в [[Український Високий Педагогічний Інститут ім. М. Драгоманова|Українському Високому Педагогічному Інституті ім. М. Драгоманова]]. 1924 року видав у Празі українською мовою підручник «Органічна хемія». | ||
Рядок 12: | Рядок 12: | ||
Був одним з засновників і головою Управи товариства [[«Музей Визвольної Боротьби України» в Празі]]. | Був одним з засновників і головою Управи товариства [[«Музей Визвольної Боротьби України» в Празі]]. | ||
− | Помер І. Горбачевський у Празі, похований на малому цвинтарі Святого | + | Помер І. Горбачевський у Празі, похований на малому цвинтарі Святого Матея у Шарці під Прагою. |
− | Ім’я Горбачевського присвоєно Тернопільській державній медичній академії, а студенти, | + | Ім’я Горбачевського присвоєно Тернопільській державній медичній академії, а студенти, що мають видатні успіхи у навчанні, отримують стипендію ім. Івана Горбачевського. В Україні широко відзначали 150-річчя від дня його народження. 2004 рік був визнаний ЮНЕСКО роком академіка Івана Яковича Горбачевського. |
Рядок 32: | Рядок 32: | ||
:*[http://uk.wikipedia.org/wiki/Горбачевський_Іван Вікіпедія: <b>Горбачевський Іван Якович</b>.] | :*[http://uk.wikipedia.org/wiki/Горбачевський_Іван Вікіпедія: <b>Горбачевський Іван Якович</b>.] | ||
:*[http://www.ukrainians-world.org.ua/peoples/a0d3217904a6e905/ Українці в світі: <b>Іван Горбачевський</b>.] | :*[http://www.ukrainians-world.org.ua/peoples/a0d3217904a6e905/ Українці в світі: <b>Іван Горбачевський</b>.] | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Персоналії]] | ||
+ | [[Категорія:Громадський діячі]] | ||
+ | [[Категорія:Державні діячі]] | ||
+ | [[Категорія:Науковці]] | ||
+ | [[Категорія:Члени НТШ]] | ||
+ | [[Категорія:Члени УАН]] | ||
+ | [[Категорія:Освітяни]] | ||
+ | [[Категорія:Термінознавці]] |
Поточна версія на 12:00, 26 квітня 2010
ГОРБАЧЕВСЬКИЙ ІВАН (5 травня 1854 — 24 травня 1942) — визначний український науковець — хемік, біохемік, гігієніст, епідеміолог, громадський, політичний і освітній діяч, дійсний член УАН (1925), дійсний (1899) і почесний (1937) член НТШ.
Народився в родині греко-католицького священика в селі Зарубинці на Тернопільщині (нині село Збаразького р-ну Терноп. обл.). Навчався у Тернопільській гімназії. Закінчив лікарський факультет Віденського університету (1877). Двічі (1875 і 1877) його обирали головою товариства «Січ». Наукову працю почав у Інституті хемії проф. Шнайдера (1874) та Інституті фізіології проф. Брікке (1875), проте надалі обрав лікарську хемію під керівництвом проф. Е. Людвіга в Інституті лікарської хемії, де працював і після закінчення університету. 1883 р. Горбачевського запрошують до Празького чеського університету (від 1920 — Карлов університет) на посаду професора (катедра лікарської хемії) медичного факультету (1902-03 — ректор). Він є автором понад 40 наукових праць, що ввійшли в історію світової науки: перший у світі синтез сечової кислоти, новий метод синтезу креатину, участь у народженні та становлені науки про вітаміни. Горбачевському належить 4-томовий курс лікарської хемії чеською мовою (1904-08).
Входив до складу Палати панів австрійського парламенту (від 1908), радник цісарського двору (від 1908), член Крайової ради здоров'я Чеського королівства та Вищої державної санітарійної ради Австрії (1906-17). Протягом 1917-18 — перший міністр здоров'я Австрії. Учасник наради Української Парламентської Репрезентації у Відні, що ухвалила проголосити Західно-Українську Народну Республіку (1918).
Став одним з ініціаторів створення Українського Вільного Університету у Відні і Празі, був професором хемії та біохемії, а 1923-24 і 1931-35 — ректором цього навчального закладу. Викладав органічну хемію в Українській Господарській Академії та неорганічну хемію в Українському Високому Педагогічному Інституті ім. М. Драгоманова. 1924 року видав у Празі українською мовою підручник «Органічна хемія». Діяльну участь брав Горбачевський і в творенні української хемічної термінології [1]
1925 Горбачевський стає членом щойно утвореного Українського Академічного Комітету. Комітет ініціював проведення Українського наукового з'їзду у Празі. Головою Оргкомітету з'їзду став Горбачевський, який організував і провів перший (1926) і другий (1932) Українські наукові з'їзди у Празі. На цих з'їздах, попри отримані запрошення, були відсутні представники УАН.
Був одним з засновників і головою Управи товариства «Музей Визвольної Боротьби України» в Празі.
Помер І. Горбачевський у Празі, похований на малому цвинтарі Святого Матея у Шарці під Прагою.
Ім’я Горбачевського присвоєно Тернопільській державній медичній академії, а студенти, що мають видатні успіхи у навчанні, отримують стипендію ім. Івана Горбачевського. В Україні широко відзначали 150-річчя від дня його народження. 2004 рік був визнаний ЮНЕСКО роком академіка Івана Яковича Горбачевського.
- ↑ Уваги о термінології хемічній // Збірник Математично-природописно-лікарської секції НТШ. — 1905. — т.10. — С.1-7.
Уваги до хемічної термінології // Український лікарський вісник. — 1924. — Ч.1. — С.5-14.
Про українську хемічну термінологію // Український науковий з'їзд у Празі 3-7 жовтня 1928 р. — С.67
- Літ
- Головацький І. Іван Горбачевський (1854-1942). Життєписно-бібліографічний нарис. Л., 1995. — С.126.
- Посилання на інші джерела на ту саму тему: