Відмінності між версіями «Горбачевський Іван»

Матеріал з Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови
Перейти до: навігація, пошук
м (Захист на Іван Горбачевський встановлено ([edit=sysop] (безстроково) [move=sysop] (безстроково)))
 
(Не показані 3 проміжні версії цього користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
<b>ГОРБАЧЕВСЬКИЙ ІВАН</b> (5 травня 1854&nbsp;&mdash; 24 травня 1942)&nbsp;&mdash; визначний український  науковець&nbsp;&mdash; хемік, біохемік, гігієніст, епідеміолог, громадсько-політичний і освітній діяч, дійсний член [[УАН]] (1925), дійсний (1899) і почесний (1937) член [[НТШ]].  
+
<b>ГОРБАЧЕВСЬКИЙ ІВАН</b> (5 травня 1854&nbsp;&mdash; 24 травня 1942)&nbsp;&mdash; визначний український  науковець&nbsp;&mdash; хемік, біохемік, гігієніст, епідеміолог, громадський, політичний і освітній діяч, дійсний член [[УАН]] (1925), дійсний (1899) і почесний (1937) член [[НТШ]].  
  
Народився в родині греко-католицького священика в селі Зарубинці на Тернопільщині (нині село Збаразького р-ну Терноп. обл.). Навчався у Тернопільській гімназії.  Закінчив лікарський факультет [http://uk.wikipedia.org/wiki/Віденський_університет Віденського університету] (1877). Двічі (1875 і 1877) його обирали головою товариства [http://uk.wikipedia.org/wiki/Січ_(студентська_організація) «Січ»]. Наукову працю почав у Інституті хемії проф. Шнайдера (1874) та Інституті фізіології проф. Брікке (1875), проте надалі обрав лікарську хемію під керівництвом проф. Е.&nbsp;Людвіга в Інституті лікарської хемії, де працював і після закінчення університету. 1883&nbsp;р. Горбачевського запрошують до [http://uk.wikipedia.org/wiki/Празький_університет Празького чеського університету (від 1920&nbsp;&mdash; Карлов університет)] на посаду професора (катедра лікарської хемії) медичного факультету (1902-03&nbsp;&mdash; його ректор). Він є автором  понад 40 наукових праць, що ввійшли в історію світової науки: перший у світі синтез сечової кислоти, новий метод синтезу креатину, участь у народженні та становлені науки про вітаміни. Горбачевському належить 4-томовий курс лікарської хемії чеською мовою (1904-08).
+
Народився в родині греко-католицького священика в селі Зарубинці на Тернопільщині (нині село Збаразького р-ну Терноп. обл.). Навчався у Тернопільській гімназії.  Закінчив лікарський факультет [http://uk.wikipedia.org/wiki/Віденський_університет Віденського університету] (1877). Двічі (1875 і 1877) його обирали головою товариства [http://uk.wikipedia.org/wiki/Січ_(студентська_організація) «Січ»]. Наукову працю почав у Інституті хемії проф. Шнайдера (1874) та Інституті фізіології проф. Брікке (1875), проте надалі обрав лікарську хемію під керівництвом проф. Е.&nbsp;Людвіга в Інституті лікарської хемії, де працював і після закінчення університету. 1883&nbsp;р. Горбачевського запрошують до [http://uk.wikipedia.org/wiki/Празький_університет Празького чеського університету (від 1920&nbsp;&mdash; Карлов університет)] на посаду професора (катедра лікарської хемії) медичного факультету (1902-03&nbsp;&mdash; ректор). Він є автором  понад 40 наукових праць, що ввійшли в історію світової науки: перший у світі синтез сечової кислоти, новий метод синтезу креатину, участь у народженні та становлені науки про вітаміни. Горбачевському належить 4-томовий курс лікарської хемії чеською мовою (1904-08).
 
    
 
    
Входив до складу Палати панів австрійського парламенту (з 1908), радник цісарського двору (з 1908), член Крайової ради здоров'я Чеського королівства та Вищої державної санітарійної ради Австрії (1906-17). В 1917-18&nbsp;&mdash; перший міністр здоров'я Австрії. Учасник наради Української Парламентської Репрезентації у Відні, що ухвалила проголосити [http://uk.wikipedia.org/wiki/ЗУНР Західно-Українську Народну Республіку] (1918).
+
Входив до складу Палати панів австрійського парламенту (від 1908), радник цісарського двору (від 1908), член Крайової ради здоров'я Чеського королівства та Вищої державної санітарійної ради Австрії (1906-17). Протягом 1917-18&nbsp;&mdash; перший міністр здоров'я Австрії. Учасник наради Української Парламентської Репрезентації у Відні, що ухвалила проголосити [http://uk.wikipedia.org/wiki/ЗУНР Західно-Українську Народну Республіку] (1918).
  
 
Став одним з ініціаторів створення [[УВУ|Українського Вільного Університету]] у Відні і Празі, був професором хемії та біохемії, а 1923-24 і 1931-35&nbsp;&mdash; ректором цього  навчального закладу. Викладав органічну хемію в [[Українська Господарська Академія|Українській Господарській Академії]] та неорганічну хемію в [[Український Високий Педагогічний Інститут ім. М. Драгоманова|Українському Високому Педагогічному Інституті ім. М. Драгоманова]]. 1924 року видав у Празі українською мовою підручник «Органічна хемія».  
 
Став одним з ініціаторів створення [[УВУ|Українського Вільного Університету]] у Відні і Празі, був професором хемії та біохемії, а 1923-24 і 1931-35&nbsp;&mdash; ректором цього  навчального закладу. Викладав органічну хемію в [[Українська Господарська Академія|Українській Господарській Академії]] та неорганічну хемію в [[Український Високий Педагогічний Інститут ім. М. Драгоманова|Українському Високому Педагогічному Інституті ім. М. Драгоманова]]. 1924 року видав у Празі українською мовою підручник «Органічна хемія».  
Рядок 12: Рядок 12:
 
Був одним з засновників і головою Управи товариства [[«Музей Визвольної Боротьби України» в Празі]].
 
Був одним з засновників і головою Управи товариства [[«Музей Визвольної Боротьби України» в Празі]].
  
Помер І. Горбачевський у Празі, похований на малому цвинтарі Святого Маттея у Шарці під Прагою.
+
Помер І. Горбачевський у Празі, похований на малому цвинтарі Святого Матея у Шарці під Прагою.
  
Ім’я Горбачевського присвоєно Тернопільській державній медичній академії, а студенти, які мають видатні успіхи у навчанні, отримують стипендію ім. Івана Горбачевського. В Україні широко відзначалося 150-річчя від дня його народження. 2004 рік був визнаний ЮНЕСКО роком академіка Івана Яковича Горбачевського.
+
Ім’я Горбачевського присвоєно Тернопільській державній медичній академії, а студенти, що мають видатні успіхи у навчанні, отримують стипендію ім. Івана Горбачевського. В Україні широко відзначали 150-річчя від дня його народження. 2004 рік був визнаний ЮНЕСКО роком академіка Івана Яковича Горбачевського.
  
  
Рядок 32: Рядок 32:
 
:*[http://uk.wikipedia.org/wiki/Горбачевський_Іван Вікіпедія: <b>Горбачевський Іван Якович</b>.]
 
:*[http://uk.wikipedia.org/wiki/Горбачевський_Іван Вікіпедія: <b>Горбачевський Іван Якович</b>.]
 
:*[http://www.ukrainians-world.org.ua/peoples/a0d3217904a6e905/ Українці в світі: <b>Іван Горбачевський</b>.]
 
:*[http://www.ukrainians-world.org.ua/peoples/a0d3217904a6e905/ Українці в світі: <b>Іван Горбачевський</b>.]
 +
 +
[[Категорія:Персоналії]]
 +
[[Категорія:Громадський діячі]]
 +
[[Категорія:Державні діячі]]
 +
[[Категорія:Науковці]]
 +
[[Категорія:Члени НТШ]]
 +
[[Категорія:Члени УАН]]
 +
[[Категорія:Освітяни]]
 +
[[Категорія:Термінознавці]]

Поточна версія на 12:00, 26 квітня 2010

ГОРБАЧЕВСЬКИЙ ІВАН (5 травня 1854 — 24 травня 1942) — визначний український науковець — хемік, біохемік, гігієніст, епідеміолог, громадський, політичний і освітній діяч, дійсний член УАН (1925), дійсний (1899) і почесний (1937) член НТШ.

Народився в родині греко-католицького священика в селі Зарубинці на Тернопільщині (нині село Збаразького р-ну Терноп. обл.). Навчався у Тернопільській гімназії. Закінчив лікарський факультет Віденського університету (1877). Двічі (1875 і 1877) його обирали головою товариства «Січ». Наукову працю почав у Інституті хемії проф. Шнайдера (1874) та Інституті фізіології проф. Брікке (1875), проте надалі обрав лікарську хемію під керівництвом проф. Е. Людвіга в Інституті лікарської хемії, де працював і після закінчення університету. 1883 р. Горбачевського запрошують до Празького чеського університету (від 1920 — Карлов університет) на посаду професора (катедра лікарської хемії) медичного факультету (1902-03 — ректор). Він є автором понад 40 наукових праць, що ввійшли в історію світової науки: перший у світі синтез сечової кислоти, новий метод синтезу креатину, участь у народженні та становлені науки про вітаміни. Горбачевському належить 4-томовий курс лікарської хемії чеською мовою (1904-08).

Входив до складу Палати панів австрійського парламенту (від 1908), радник цісарського двору (від 1908), член Крайової ради здоров'я Чеського королівства та Вищої державної санітарійної ради Австрії (1906-17). Протягом 1917-18 — перший міністр здоров'я Австрії. Учасник наради Української Парламентської Репрезентації у Відні, що ухвалила проголосити Західно-Українську Народну Республіку (1918).

Став одним з ініціаторів створення Українського Вільного Університету у Відні і Празі, був професором хемії та біохемії, а 1923-24 і 1931-35 — ректором цього навчального закладу. Викладав органічну хемію в Українській Господарській Академії та неорганічну хемію в Українському Високому Педагогічному Інституті ім. М. Драгоманова. 1924 року видав у Празі українською мовою підручник «Органічна хемія». Діяльну участь брав Горбачевський і в творенні української хемічної термінології [1]

1925  Горбачевський стає членом щойно утвореного Українського Академічного Комітету. Комітет ініціював проведення Українського наукового з'їзду у Празі. Головою Оргкомітету з'їзду став Горбачевський, який організував і провів перший (1926) і другий (1932) Українські наукові з'їзди у Празі. На цих з'їздах, попри отримані запрошення, були відсутні представники УАН.

Був одним з засновників і головою Управи товариства «Музей Визвольної Боротьби України» в Празі.

Помер І. Горбачевський у Празі, похований на малому цвинтарі Святого Матея у Шарці під Прагою.

Ім’я Горбачевського присвоєно Тернопільській державній медичній академії, а студенти, що мають видатні успіхи у навчанні, отримують стипендію ім. Івана Горбачевського. В Україні широко відзначали 150-річчя від дня його народження. 2004 рік був визнаний ЮНЕСКО роком академіка Івана Яковича Горбачевського.



  1. Уваги о термінології хемічній // Збірник Математично-природописно-лікарської секції НТШ. — 1905. — т.10. — С.1-7.
    Уваги до хемічної термінології // Український лікарський вісник. — 1924. — Ч.1. — С.5-14.
    Про українську хемічну термінологію // Український науковий з'їзд у Празі 3-7 жовтня 1928 р. — С.67

Літ
  • Головацький І. Іван Горбачевський (1854-1942). Життєписно-бібліографічний нарис. Л., 1995. — С.126.
Посилання на інші джерела на ту саму тему: