Горбачевський Іван
ГОРБАЧЕВСЬКИЙ ІВАН (5 травня 1854 — 24 травня 1942) — визначний український науковець — хемік, біохемік, гігієніст, епідеміолог, громадський, політичний і освітній діяч, дійсний член УАН (1925), дійсний (1899) і почесний (1937) член НТШ.
Народився в родині греко-католицького священика в селі Зарубинці на Тернопільщині (нині село Збаразького р-ну Терноп. обл.). Навчався у Тернопільській гімназії. Закінчив лікарський факультет Віденського університету (1877). Двічі (1875 і 1877) його обирали головою товариства «Січ». Наукову працю почав у Інституті хемії проф. Шнайдера (1874) та Інституті фізіології проф. Брікке (1875), проте надалі обрав лікарську хемію під керівництвом проф. Е. Людвіга в Інституті лікарської хемії, де працював і після закінчення університету. 1883 р. Горбачевського запрошують до Празького чеського університету (від 1920 — Карлов університет) на посаду професора (катедра лікарської хемії) медичного факультету (1902-03 — ректор). Він є автором понад 40 наукових праць, що ввійшли в історію світової науки: перший у світі синтез сечової кислоти, новий метод синтезу креатину, участь у народженні та становлені науки про вітаміни. Горбачевському належить 4-томовий курс лікарської хемії чеською мовою (1904-08).
Входив до складу Палати панів австрійського парламенту (від 1908), радник цісарського двору (від 1908), член Крайової ради здоров'я Чеського королівства та Вищої державної санітарійної ради Австрії (1906-17). Протягом 1917-18 — перший міністр здоров'я Австрії. Учасник наради Української Парламентської Репрезентації у Відні, що ухвалила проголосити Західно-Українську Народну Республіку (1918).
Став одним з ініціаторів створення Українського Вільного Університету у Відні і Празі, був професором хемії та біохемії, а 1923-24 і 1931-35 — ректором цього навчального закладу. Викладав органічну хемію в Українській Господарській Академії та неорганічну хемію в Українському Високому Педагогічному Інституті ім. М. Драгоманова. 1924 року видав у Празі українською мовою підручник «Органічна хемія». Діяльну участь брав Горбачевський і в творенні української хемічної термінології [1]
1925 Горбачевський стає членом щойно утвореного Українського Академічного Комітету. Комітет ініціював проведення Українського наукового з'їзду у Празі. Головою Оргкомітету з'їзду став Горбачевський, який організував і провів перший (1926) і другий (1932) Українські наукові з'їзди у Празі. На цих з'їздах, попри отримані запрошення, були відсутні представники УАН.
Був одним з засновників і головою Управи товариства «Музей Визвольної Боротьби України» в Празі.
Помер І. Горбачевський у Празі, похований на малому цвинтарі Святого Матея у Шарці під Прагою.
Ім’я Горбачевського присвоєно Тернопільській державній медичній академії, а студенти, що мають видатні успіхи у навчанні, отримують стипендію ім. Івана Горбачевського. В Україні широко відзначали 150-річчя від дня його народження. 2004 рік був визнаний ЮНЕСКО роком академіка Івана Яковича Горбачевського.
- ↑ Уваги о термінології хемічній // Збірник Математично-природописно-лікарської секції НТШ. — 1905. — т.10. — С.1-7.
Уваги до хемічної термінології // Український лікарський вісник. — 1924. — Ч.1. — С.5-14.
Про українську хемічну термінологію // Український науковий з'їзд у Празі 3-7 жовтня 1928 р. — С.67
- Літ
- Головацький І. Іван Горбачевський (1854-1942). Життєписно-бібліографічний нарис. Л., 1995. — С.126.
- Посилання на інші джерела на ту саму тему:
