Відмінності між версіями «Онацький Євген»
м (Захист на Євген Онацький встановлено ([edit=sysop] (безстроково) [move=sysop] (безстроково))) |
м (перейменував «Євген Онацький» на «Онацький Євген») |
||
| (Не показані 2 проміжні версії цього користувача) | |||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
<div style="background-color:#EEE5DE"> | <div style="background-color:#EEE5DE"> | ||
| − | <b>ОНАЦЬКИЙ Євген Дементійович</b> (псевд. — Не-Римлянин, Рибалка А.; 1(13).І 1894, м. Глухів, тепер Сум. обл. — 27. X 1979, Буенос-Айрес) — укр. філолог, лексикограф, журналіст, дипломат, громад | + | <b>ОНАЦЬКИЙ Євген Дементійович</b> (псевд. — Не-Римлянин, Рибалка А.; 1(13).І 1894, м. Глухів, тепер Сум. обл. — 27. X 1979, Буенос-Айрес) — укр. філолог, лексикограф, журналіст, дипломат, громад. діяч, д. чл. [[НТШ]] з 1947 та [http://uk.wikipedia.org/wiki/УВ АНУкр. вільної АН] з 1949. Член [http://uk.wikipedia.org/wiki/УЦР Центр. Ради] (1918). Закін. 1917 [http://uk.wikipedia.org/wiki/Київський_університет Київ. ун-т]. Співробітник, пізніше глава укр. дип. місії в Італії. З 1919 жив і працював в еміграції, спершу в Італії, а з 1947 — в Аргентині (Буенос-Айрес). У 1936-40 — професор Вищого сх. ін-ту в Неаполі, 1940-43 — Рим. ун-ту. Один із засновників Спілки укр. науковців, митців і літераторів у Буенос-Айресі та Укр. центр. репрезентації в Аргентині (1954; у 1960-63 був головою її головної ради); редактор тижневика «Наш клич» (з 1947), альманахів «Відродження» (до 1964), місячника «Дзвін» — всі в Буенос-Айресі. Автор «Української граматики (теоретичний і практичний курс)» (1937), «Студій з історії культури України» (1939), першого «Українсько-італійського словника» (Рим, 1941, перевид. 1977) та «Італійсько-українського словника» (1977), «[[Українська мала енциклопедія|Української малої енциклопедії]]» (Буенос-Айрес, т. 1-4, 1957-67), спогадів «Записки українського журналіста і дипломата» (ч. 1-3, 1964-67). |
Й. О. Дзендзелівський </div> | Й. О. Дзендзелівський </div> | ||
| Рядок 8: | Рядок 8: | ||
;''Посилання на інші джерела на ту саму тему:'' | ;''Посилання на інші джерела на ту саму тему:'' | ||
| − | :*[ e-Енциклопедія історії України: b></b>.] | + | :*[ e-Енциклопедія історії України: <b></b>.] |
:*[http://uk.wikipedia.org/wiki/Онацький_Євген Вікіпедія: <b>Онацький Євген Дометійович</b>.] | :*[http://uk.wikipedia.org/wiki/Онацький_Євген Вікіпедія: <b>Онацький Євген Дометійович</b>.] | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Персоналії]] | ||
| + | [[Категорія:Громадський діячі]] | ||
| + | [[Категорія:Члени НТШ]] | ||
| + | [[Категорія:Журналісти]] | ||
| + | [[Категорія:Науковці]] | ||
| + | [[Категорія:Мовознавці]] | ||
| + | [[Категорія:Лексикографи]] | ||
Поточна версія на 11:15, 25 квітня 2010
Українська мова. Енциклопедія
ОНАЦЬКИЙ Євген Дементійович (псевд. — Не-Римлянин, Рибалка А.; 1(13).І 1894, м. Глухів, тепер Сум. обл. — 27. X 1979, Буенос-Айрес) — укр. філолог, лексикограф, журналіст, дипломат, громад. діяч, д. чл. НТШ з 1947 та АНУкр. вільної АН з 1949. Член Центр. Ради (1918). Закін. 1917 Київ. ун-т. Співробітник, пізніше глава укр. дип. місії в Італії. З 1919 жив і працював в еміграції, спершу в Італії, а з 1947 — в Аргентині (Буенос-Айрес). У 1936-40 — професор Вищого сх. ін-ту в Неаполі, 1940-43 — Рим. ун-ту. Один із засновників Спілки укр. науковців, митців і літераторів у Буенос-Айресі та Укр. центр. репрезентації в Аргентині (1954; у 1960-63 був головою її головної ради); редактор тижневика «Наш клич» (з 1947), альманахів «Відродження» (до 1964), місячника «Дзвін» — всі в Буенос-Айресі. Автор «Української граматики (теоретичний і практичний курс)» (1937), «Студій з історії культури України» (1939), першого «Українсько-італійського словника» (Рим, 1941, перевид. 1977) та «Італійсько-українського словника» (1977), «Української малої енциклопедії» (Буенос-Айрес, т. 1-4, 1957-67), спогадів «Записки українського журналіста і дипломата» (ч. 1-3, 1964-67).
Й. О. Дзендзелівський- Посилання на інші джерела на ту саму тему:
- [ e-Енциклопедія історії України: .]
- Вікіпедія: Онацький Євген Дометійович.
