Ф. Шумлянський. Найголовніші правила українського правопису УАН 1921 Р.
- Ф. Шумлянський. Найголовніші правила українського правопису Української Академії Наук видання 1921 року. (Розвідка). (Відбиток з „Записок Херсонського Інституту Народньої Освіти ім. Н. К. Крупської", ч. ІІ, 1926 р.)
- Файли зображень надав Ростислав Воронезький.
- Рецензія
Історія українського правопису: XVI—XX століття. Хрестоматія. Упорядники: В. В. Німчук та Н. В. Пуряєва. Київ: Наукова думка, 2004, стор. 282-283.
1917 р. професор Київського університету Іван Огіенко за дорученням міністра освіти при уряді Центральної Ради І. Стешенка склав короткі правила українського правопису. Весною 1918 р. було скликано Правописну комісію для розгляду зазначеного проекту, до якої увійшли визначні українські науковці та викладачі, серед яких А. Кримський, Є. Тимченко, М. Грунський, О. Курило, Г. Голоскевич та ін.
Цього ж року Правописну комісію скликувано вдруге для остаточного редагування вироблених правописних правил (А. Кримський, Є. Тимченко та І. Огіенко). Як міністр освіти Центральної Ради І. Огієнко ухвалив та затвердив цей варіант правопису, а 1919 р. він був опублікований у Києві під назвою "Головніші правила українського правопису". Того ж року "Головніші правила..." були переглянуті Українською академією наук, виправлені й доповнені, а згодом схвалені УАН та затверджені урядом для вживання на всі території України. 1921 р. змінений варіант правопису був опублікований масовим тиражем під назвою "Найголовніші правила українського правопису". Таким чином, саме "Головніші правила...", укладені І. Огієнком, лягли в основу першого в Україні академічного правописного кодексу.
Розвідка Ф. Шумлянського "Найголовніші правила українського правопису" написана 1923 р., коли він ще працював викладачем української мови в Кам'янець-Подільському інституті народної освіти (ІНО), й опублікована в Херсоні 1926 р. У ній Ф. Шумлянський здійснив докладний аналіз цього правопису, критично опрацював певні вміщені в ньому орфографічні рекомендації, а також сформулював теоретичні засади подальшого упорядкування української правописної системи.
Розвідка Ф. Шумлянського є цікавою насамперед тому, що містить три редакції "Найголовніших правил..." (у тому числі й "Головніші правила..."), які попередили й підготували вихід у світ академічного правопису 1921 р., і дозволяє в повноті простежити шлях його постання
