Фотій

ФОТІЙ (н. бл. 820 – п. 891) — визначний церковний і політичний діяч Візантії, константинопольський патріарх у 858-67 і 878-86. Походив із константинопольської знаті, до 858 був сановником при імператорі Михайлі III. З 858 — константинопольський патріарх. Боровся проти залишків іконоборства і павлікіан. Сприяв поширенню впливу візантійської церкви на слов'янські землі — Болгарію, Моравію, Русь. За Ф. виникла болгарська церква, що підпорядковувалася константинопольському патріарху. Ф. вступив у боротьбу з папою римським Миколою I, який намагався поширити свою владу на Болгарію і канонічно підпорядкувати собі візантійську церкву, що у 867 призвело до конфлікту між римокатолицькою і візантійською церквами. Незабаром Ф. був усунений з патріаршого престолу новим імператором Василієм I Македонянином, який прагнув союзу з Римом. У 878 знову став патріархом. Прихильник централізованої бюрократичної монархії з сильною імператорською владою, разом з тим прагнув до створення централізованої православної церкви на чолі з патріархом. У 886 новий імператор Лев VI з метою повного підпорядкування церкви світській владі скинув Ф. Помер на засланні. Ф. був високоосвіченою людиною свого часу, знавцем античної літератури. Автор твору «Міріобіблон». Склав тлумачний словник грецької мови, писав богословські трактати. У проповідях-гоміліях Ф. за 860 і 866 містяться цінні відомості про похід Русі на Візантію у 860.

І. Підкова (Львів).