Українське видавництво (Генеральна губернія)
«УКРАЇНСЬКЕ ВИДАВНИЦТВО» у Кракові та Львові — єдине офіційно дозволене німецькою окупаційною владою українське видавництво в Генеральній губернії. Засноване 27.12.1939 у Кракові. Одержало монопольне право на видання українських книжок і преси. Ініціатором створення і організатором видавництва виступила група української інтелігенції на чолі з проф. В. Кубійовичем. Було тісно пов'язане з Українським центральним комітетом, члени якого очолювали видавництво. Незмінним головою Надзірної ради «У.в.» був В. Кубійович, директорами — Є. Пеленський (до кін. травня 1940), І. Зелінський та І. Коцур (до червня 1941), І. Зелінський (до літа 1944), О. Тарнавський (з літа 1944). У липні 1941 у Львові утворилося самостійне видавництво під такою ж назвою, яке спочатку співпрацювало з краківським, а в грудні 1941 об'єдналося з ним на правах філії. Відділом «У.в.» у Львові керував М. Матчак, відділом у Кракові — І. Федів. Дирекція «У.в.» перебувала у Кракові. Постійними співпрацівниками книжкового відділу у Львові були В. Сімович, С. Гординський, Ю. Стефаник, Д. Штикало, І. Крип'якевич, З. Храпливий та ін. Вся друкована продукція «У.в.», особливо газети та журнали, підлягала суворій цензурі окупаційної влади. Основну частину продукції видавництва (крім періодики) складали шкільні підручники (букварі, читанки, посібники з арифметики), навчальні посібники, методична література для вчителів і вихователів дитячих садків, збірки народних пісень, казок тощо. Великим досягненням видавництва в умовах окупаційного режиму став випуск кількох десятків літературно-художніх видань, розрахованих здебільшого на масового читача. Серед них — повні видання творів В. Стефаника, Л. Мартовича (у 3-х томах), окремі твори Т. Шевченка, І. Франка, І. Вишенського, П. Куліша, М. Коцюбинського, Квітки-Основ'яненка, Ю. Опільського, С. Руданського, Ю. Федьковича та ін. У 1942-43 у Львові під редакцією С. Гординського видана низка творів представників «розстріляного відродження» 1930 років О. Влизька, М. Зерова, М. Хвильового, В. Підмогильного, М. Куліша та ін., які були мало відомі у західноукраїнських землях. Видавництво опублікувало чимало оригінальних праць з вітчизняної історії, краєзнавства, географії, книгознавства та ін. областей гуманітарних знань, зокрема монографії Я. Пастернака («Старий Галич. Археологічно-історичні досліди у 1850-1943 рр.»), О. Степанів («Сучасний Львів»), М. Кордуби («Історія Холмщини і Підляшшя») та ін. Однак багато творів, зокрема з історії України, цензура відкинула. Із періодичних видань у видавництві виходили газети: щоденник «Краківські вісті» (виходив у Кракові 1940-44, ред. М. Хом'як) та однойменний тижневик (1940-44, ред. Я. Заремба), тижневик «Холмська земля» (регіональне видання тижневика «Краківські вісті»); журнали: щомісячники для дітей «Малі друзі», юнацтва «Дорога», літературно-мистецький щомісячник «Ілюстровані вісті» (з поч. 1942 замість нього виходив щомісячник «Наші дні»). Періодика «У.в.» намагалась подавати максимум інформації (хоч і сильно цензурованої) про життя українського населення у тогочасній Україні та за її межами, виступала ефективним інструментом виявлення і формування громадської думки та національної самосвідомості українців на окупованих територіях. Усього в «У.в.» вийшло 1416 номерів щоденника «Краківські вісті» (загальним тиражем 18 млн примірників), 204 номери тижневика «Краківські вісті» (32,4 млн), 81 — «Холмської землі» (800 тис.), 50 — журналу «Малі друзі» (1,0 млн), 38 — «Дороги» (300 тис.), 20 — «Ілюстрованих вістей» (100 тис.), 25 — «Наших днів» (1,3 млн). У видавництві друкувалися численні листівки, портрети (святих, українських історичних діячів, зокрема Б. Хмельницького, І. Мазепи, Т. Шевченка, І. Франка), картини, географічні карти, календарі. Основним тереном збуту продукції «У.в,» була Генеральна губернія, частково — Німеччина. Весь прибуток видавництва йшов на культурні цілі. У квітні 1944 припинило діяльність Львівське, а восени 1944 — Краківське відділення «У.в.» У серпні 1944 видавництво відкрило свою філію у Відні, куди було перенесено львівський відділ «У.в.». На поч. жовтня 1944 з Кракова перенесено до Відня також редакцію щоденника і тижневика «Краківські вісті». Останній номер щоденника вийшов на австрійській землі 4,4.1945. У квітні 1945 «У.в.» остаточно припинило свою діяльність.
О. Луцький (Львів).- Посилання на інші джерела на ту саму тему:
