Зайцев Павло

Зайцев Павло (23.9.1886, Суми — 2.9.1965, Мюнхен) гром.-політ. діяч і літературознавець, родом з Сумщини, проф. УВУ, д. чл. НТШ; активний діяч доби укр. державності: чл. Укр. Центр. Ради, начальник канцелярії ген. секретаріяту освіти (1917) і дир. департаменту заг. справ мін-ва освіти (1918); 1920 — начальник культ.-осв. відділу Армії УНР; з 1921 р. у Варшаві, співр. Укр. Наук. Ін-ту і викладач Варшавського Ун-ту. З 1941 р. в Німеччині. 3. співроб. багатьох наукових і осв. установ та в-в; крім згаданих, ред. в-ва «Друкар», ред. квартальника «Наше Минуле» (1918—19), чл. ради УНТК (1918— 20), ред. вид. 1 Відділу УАН і його «Записок» та ін.

Як літературознавець, починаючи ще з студентських років, 3. працює переважно в ділянці шевченкознавства. 1912—14 рр. він опублікував багато невідомих творів, листів і документів до біографії Шевченка (найбільша збірка в ж. «Русский Библиофил», 1, 1914); 1934—39 ред. повного вид. творів Шевченка у Варшаві (вийшло 13 тт.), Гол. праці: «Первая любовь Шевченка» (Вестник Европьі, 2, 1914), „Szewczenko a Polacy" (1934), численні ст. й коментарі в згаданому варшавському вид., «Життя Шевченка» (1955) й ін.