Олельковичі

Матеріал з Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови
Перейти до: навігація, пошук
DIU.png

ОЛЕЛЬКОВИЧІ — литовсько-український князівський рід. Походив від київського князя Володимира Ольгердовича (р. н. невід. — п. 1398), сина Великого князя Литовського Ольгерда. В 1362-92 (за ін.дан., 1362–94) — князь київський. Позбавлений престолу Витовтом. Перебував у залежності від татарського хана і карбував монети з татарською печаткою. Підтримував Києво-Печерський монастир. Олелько Володимирович (Олександр Володимирович; р. н. невід. — п. 1455, за ін. дан., 1454) — київський удільний князь 1443–55; за ін. дан., 1440–55). Внук Ольгерда був одружений на Анастасії — дочці московського князя Василія Дмитровича та Софії Витовтівни. Прагнув зміцнити політичну автономію Київського князівства, що перебувало у залежності від Великого князівства Литовського. Вів боротьбу проти нападів татар на південноукраїнські землі. Сприяв розвиткові української православної церкви і культури. Семеон (Семен) О. (р. н. невід. — п. 1470) — останній київський удільний князь (1455–70). Правнук Великого князя Литовського Ольгерда. В 1458 за кн. Семеона О. православна церква в Україні відокремилась від Московської митрополії і перетворена на самостійну Київську митрополію. В 1471 після смерті С.О. Київське князівство було ліквідоване Казимиром IV Ягеллончиком, Михайло О. (р. н. невід. — 30.8.1481) — брат Семеона О. князь слуцький. В 1481 спільно з князями О. Бєльським та І. Гольшанським у відповідь на ліквідацію удільних князівств, насамперед, Київського, організував змову з метою вбити польського короля Казимира IV. Після викриття змови в 1481 його було страчено у Києві (за ін. дан., у Вільнюсі). Від М.О. походив рід українських князів Слуцьких. Семен (Симеон) Михайлович О. (р. н. невід. — п. 14.11.1505) — один з претендентів на литовський великокнязівський престол після смерті Казимира IV в 1492; Юрій Семенович О. (1492 — 17.4.1542)  — литовський державний діяч, член Ради Панів Великого князівства Литовського. Підтримував політичні плани князя К. Острозького. В 1930 одружився з княжною Е. Радзивілл. Був власником величезних земельних володінь у Білорусі; Юрій Юрійович (1531 — 9.11.1578) — князь, член Ради Панів, польський сенатор (1577) перетворив Слуцьк в центр православної культури. Похований у Києво-Печерському монастирі; Юрій Юрієвич (17.8.1559 — 6.5.1586) — син Юрія Юрієвича. Його дочка Софія (1585 — 1612) одружилася з Я. Радзивіллом у 1600 після чого Слуцьке князівство перейшло у власність Радзивіллів.