Наконечний Микола
Українська мова. Енциклопедія
НАКОНЕЧНИЙ Микола Федорович [25.VІIІ (7.IХ) 1900, с. Новий Тагамлик, тепер Машівського р-ну Полтав. обл. — 11 .XI 1981, Харків] — укр. мовознавець. Закін. 1923 Полтав. ІНО. Протягом 1928-71 (з перервами) викладав укр. та польс. мови у Харків. ун-ті. Водночас у різні роки — укр. мову в Харків. ін-ті іноз. мов і Луг. пед. ін-ті, рос. мову в Харків. сільськогосп. ін-ті. Досліджував проблеми фонетики, орфоепії, історії укр. мови, культури мови. У розділі «Фонетика» в К.СУЛМ (т. 1, 1951) виклав фонет. і фонол. системи укр. мови в їх статиці й динаміці, розробив основи укр. літ. вимови. В СУЛМ (кн. 1, 1969) йому належить розділ «Орфоепічні норми та їх значення». Уклав «Програму з української діалектології...» (1941, 1949). Опубл. статті «До характеристики української мови Т. Шевченка та його найближчих попередників» (1965), «Г. Квітка-Основ'яненко і розвиток національної літературної мови» (вид. 1990) та ін. Співавтор «Практичного російсько-українського словника» (1926), автор посібника «Українська мова» (1928), редактор «Російсько-українського фразеологічного словника» І. Виргана і М. Пилинської («Прапор», 1959-71).
- Літ.
- Муромцева О. Лінгв. діяльність Миколи Федоровича Наконечного. «Мовознавство», 1990, №4.