Матушевський Федір

МАТУШЕВСЬКИЙ ФЕДІР (21.6.1869 — 21.10.1919) — відомий український громадсько-політичний діяч, дипломат, публіцист. Н. у м. Сміла Черкаського повіту Київської губ. Закінчив духовну семінарію. Навчаючись на юридичному ф-ті Дерптського (Тартуського) ун-ту, організував українську студентськугромаду. Незабаром був обраний головою українського клубу «Родина». Підтримував тісні стосунки з М. Лисенком, І. Франком, М. Грушевським, М. Коцюбинським, Лесею Українкою. Після закінчення (1904) у-ту повернувся в Київ, займався літературною і видавничою діяльністю. В 1906 М. був редактором першої української щоденної газети «Громадська Думка» у Наддніпрянській Україні, згодом — «Ради». За свою діяльність заарештований і деякий час ув'язнений у Лук'янівській тюрмі. М. був одним з активних членів Товариства Українських Поступовців, Української Радикально-Демократичної Партії, а з 1917 — Української Партії Соціалістів-Федералістів. У 1917 став членом Української Центральної Ради від УРДП. З листопада 1917 входив до скаладу Крайового комітету для охорони революції в Україні. В січні 1919 призначений послом України в Греції. Помер у жовтні 1919 в Афінах. Автор ряду літературознавчих праць: «Жертвы переходной эпохи» (про А. Свидницького), «В. Антонович у світлі автобіографії та даних історичних нарисів», про Т. Шевченка, спогадів «З щоденника українського посла».