Комаров Михайло
Українська мова. Енциклопедія
КОМАРОВ Михайло Федорович [псевд. і крипт. — М. Уманець, М. Комар, М. Неїжмак, М. К., М. У., Мих. та ін.; 11(23).I 1844, с. Дмитрівка, тепер Петропавлівського р-ну Дніпроп. обл. — 6(19).VIII 1913, Одеса] — укр. лексикограф, бібліограф, фольклорист, перекладач. Закін. 1867 юрид. ф-т Харків, ун-ту. Протягом 1868-86 працював у судових установах Воронез. губ., Києва, Умані. З 1887 і до кінця життя — нотаріус в Одесі. Осн. праця — «Словарь російсько-український» (1893-98, у співавт.) {словника видано желехівкою — ВК }. В укр. реєстрі словника порівняно широко представлена синоніміка, куди включено й певну кількість застар. слів та діалектизмів. Певна частина укр. слів проілюстрована реченнями, взятими здебільшого з етногр. матеріалів. Уклав «Нову збірку народних малоруських приказок, прислів'їв, помовок, загадок, замовлянь і шептань» (1890). Автор багатьох бібліогр. праць, оглядів укр. друку та ін.
- Літ.
-
- Кримський А. Ю. Михайло Комар. В кн.: Кримський А. Ю. Твори, т. 2. К., 1972;
- Булахов М. Г. Комаров Михаил Федорович. В кн.: Булахов М. Г. Восточнославян. языковеды. Биобиблиоф. словарь, т. 3. Минск, 1978.
