Горбач Олекса

Матеріал з Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови
Перейти до: навігація, пошук

Українська мова. Енциклопедія

ГОРБАЧ Олекса [5.11 1918, с. Романів, тепер Перемишлянського р-ну Львів, обл. — 23.V 1997, м. Берфурт (Райхельсгайм), Німеччина] — укр. і нім. філолог, доктор філол. наук з 1951, професор з 1963, д. чл. Європейського відділу НТШ з 1962. Закін. 1940 Львів. ун-т, у 1947-48 продовжив навчання в Укр. вільному ун-ті (Мюнхен). У 1948 захистив докторську дисертацію «Наголос Зизанієвого „Лексису" з 1596 р.», 1951 — габілітаційну дисертацію «Арго на Україні». Доцент Укр. вільного ун-ту в Мюнхені (1951), викладач укр. та польс. мов у Геттінген. (1952-59), Марбур. (1956-58) і Франкфурт. (з 1958) ун-тів. З 1963 — надзв. професор слов'ян, філології Укр. ун-ту в Римі. В 1965-79 — професор, зав. кафедри славістики ун-ту Франкфурта-на-Майні, 1972-74 — декан відділення сх. і позаєвроп. мов і культур. Автор праць з укр. арго: «Арго українських вояків» (1963), «Арго українських школярів і студентів» (1966), «Арго слобожанських сліпців („невлів")» (1971); з історії укр. лексикографії та лексикології: «Памво Беринда як етимолог» (1956), «З історії української церковно-музичної термінології», «Найдавніший друкований чесько-український глосар з 1587 року» (обидві — 1965), «Перший рукописний українсько-латинський словник Арсенія Корецького-Сатановського та Єпіфанія Славинецького» (1968), «„Dictionarum latino-slavonum" 1718-1724 Івана Максимовича» (1991) та ін.; з укр. діалектології: «Північно-наддністрянська говірка й діалектний словник села Романів Львівської області» (1965), «Діалектний словник північно-добруджанської говірки села Муругиль над Дунаєм» (1969), «Північно-волинська говірка й діалектний словник села Ступно, колишнього повіту Здовбунів» (1973), «Південно-лемківська говірка й діалектний словник села Красний Брід близько Меджилаборець (Пряшівщина)» (1973), «Говірка Комарна й Комарнянщини» (1987) тощо. Працював також у галузях сучас. укр. мови, ономастики, міжмовних контактів, церковно-слов'ян. мови, полоністики та ін.

Фотомех. способом Г. перевидав значну кількість раритетів мовозн. україністики, зокрема: у 1974 — «Грамматіки славенскиѧ правилноє Сѵнтаґма» Мелетія Смотрицького 1619; у 1977 — «Грамматіки или писменница языка Словенъского» 1638; у 1978 — «Грамматика малороссійскаго нарѣчія» 1818 і «Прибавленіе къ Грамматикѣ малороссійскаго нарѣчія» 1822 О. Павловського; в 1979 — «Grammatica Slavo-Ruthena» M. Лучкая 1830; y 1980 — «Грамматіка словенска» Лаврентія Зизанія 1596; у 1986 — «Граматика української мови» В. Сімовича 1921; у 1988 — «Адельфотес. Граматіка доброглаголиваго еллинословенскаго языка. Совершаннаго искуства осми частей слова» 1591; у 1982 — «Малоруско-німецкий словар» Є. Желехівського та С. Недільського 1882-86; у 1985 — «Історичний словник українського языка» Є. Тимченка (в. 1-2, 1930-32; А-Ж); ін. праці: у 1965 — «Нарис історії української мови» П. Бузука 1927, у 1985 — «Покажчик з української мови. Матеріали по 1929 рік» Л. Червінської та А. Дикого 1929-30, у 1988 — «Нариси з історії української мови. Хрестоматія з пам'ятників староукраїнщини XI-XVI1I вв.» 1924, у 1986 — «Українська фраза» М. Сулими 1928, у 1990 — «Нариси з української синтакси у зв'язку з фразеологією та стилістикою» С. Смеречинського 1932 і «Граматика Лаврентія Зизанія 1596 p.» M. Возняка 1911 тощо. У такий же спосіб перевидав значну кількість давніх праць з славістики.

Тв.:

  • Зібрані статті, зб. 1-8. [Б. м.], 1991-1997.

Літ.:

  • Studia Slavica in honorem viri doctissimi Olexa Horbatsch Festgabe zum 65 Geburtstag, Bd. 1-4. Munchen, 1983.
  • 3aкревська Я. Олекса Горбач. Життево-бібліогр. нарис. Л., 1995.
  • Гриценко П. Титан укр. науки — Олекса Горбач. В кн.: Warszawskie zeszyty ukrainoznawcze, t. 6-7. Warszawa, 1998.

Й. О. Дзендзелівськии.

Посилання на інші джерела на ту саму тему:
e-Енциклопедія історії України: ГОРБАЧ Олексій Теодорович.
Вікіпедія: Горбач Олекса Теодорович.