Гладкий Петро

Українська мова. Енциклопедія

ГЛАДКИЙ Петро Дмитрович [28.VІ(10.VII) 1890, Батурин, тепер смт Черніг. обл. — 2.ХІІ 1937, Київ] — укр. мовознавець. Брат М. Д. Гладкого. Мав незакін. вищу освіту. Працював пасічником, учителював у школах Київ. та Житом. областей, з 1926 — викладав укр. і рос. мови та л-ри у Маслівському технікумі (Миронівського р-ну Київ. обл.). Автор діалектол. розвідок, написаних на великому факт. матеріалі на основі спостережень за мовою тих сіл, де вчителював: «Говірка села Блиставиці Гостомельського району на Київщині» («Український діалектологічний збірник», 1928, кн. 1), «Говірка села Нехворощі Андрушівського району» [Житом. обл.] («Український діалектологічний збірник», 1929, кн. 2). Г. належить ст. «Дієслівні форми з дж, ж, д'… в українській мові» («Записки Маслівського сортонасіннєвого технікуму», 1927, т. 2). Арештований 22.IX 1937 за звинуваченням у належності до контррев. націоналіст, групи, розстріляний. Реабілітований 16.I 1989.

О. О. Тараненко