
ВИШНЕВЕЦЬКИЙ ЯРЕМА (Ієремія) (1612 — 20.8.1651) — один з
найбільших магнатів, князь, воєвода руський (з 1646). Походив з
українського князівського роду. Навчався в єзуїтському колегіумі у Львові, вивчав військову справу в Італії та
Іспанії. В 1631 прийняв католицтво. Володів величезними
маєтками у Півобережній Україні, Волині і в Поліса Утримував
наймані війська. Резиденцією В. було місто Лубни, де він часто
приймав послів іноземних держав. Очолював магнатську опозицію,
яка виступала за збереження своїх привілеїв і політичних
впливів, проти зміцнення королівської влади у Речі Посполитій.
В 1632-34 брав участь у війні проти Московської держави, під
час якої відзначалися українські козаки під проводом гетьмана
Т. Орендаренка. Під час національно-визвольної війни під приводом
Б. Хмельницького
1648-57 маючи 12-тисячний загін надвірного війська, з
надзвичайною жорстокістю розправлявся з українським населенням.
В липні 1648 надвірні загони В., В. Заславського і Я. Тишкевича
зазнали нищівної поразки в боях під Махнівкою, П'яткою і
Староконстантиновом від українських військ на чолі з
М. Кривоносом. Після розгрому польської армії в Пилявецькій
битві 1648 В.Я. втік до Львова. Влітку 1649 отримав титул
коронного гетьмана. Продовжував боротьбу за відновлення
польської влади в Україні.