DIU.png

«УКРАЇНА» — українознавчий наук. часопис. Виходив у Києві. Вперше

   з'являється 1907 за ред. 
   В. Науменка (4 тт. у 12-ти кн.) як продовження 

«Киевской старины».

       Видавці прагнули зберегти традиції попереднього видання і стати друкованим органом 
   Українського наукового т.-ва у
   Києві. 
   Припинило своє існування у зв'язку з рішенням УНТ видавати
   науковий орган — 
   «Записки Українського наукового товариства».
   Видання поновлено 1914 і виходило до 1930 (з перервами 1915-16, 1919-23).
   Виходив під загальною редакцією 
   М. Грушевського як
   тримісячник 1914-24, двомісячник 1925-30. Загалом вийшло 46 книг (10 — 1914-18, 36 — 1924-30).
       1914-18 як наук. трьохмісячник  українознавства, орган виходив паралельно з «Записками» для
   ознайомлення широких верств населення з новими досягненнями
   українознавства. 1924 після повернення М. Грушевського з еміграції
   видання відновилося як орган Історичної секції 
   ВУАН. 
   Наклад журн. 1924-30 сягав 1-5 тис. прим. Продовжуючи та розвиваючи традиції
   «України» 1914-18, 1924-1930 всі матеріали групувалися за 4-ма
   основними розділами: розвідки та замітки з історії, археології,
   фольклору, етнографії та літератури, краєзнавства; матеріали з громад,
   і літ. життя України 19 і поч. 20 ст. (публікація мемуарів, листування,
   недрукованих літ. творів та іст. документів); критика, звідомлення,
   обговорення (насамперед рецензії на найцікавіші наук. праці з
   українознавства, що виходили в Україні та за кордоном); хроніка
   (інформація про наук. життя в Україні, діяльність іст. установ 
   ВУАН,
   наук. конференції, з'їзди, експедиції а також некрологи померлим діячам
   науки, що працювали на терені українознавства). З 1927 в окремих книгах
   з'являються бібліографічні огляди. Деякі числа були повністю присвячені
   життю і діяльності 
   Т. Шевченка, 
   М. Костомарова, 
   М. Драгоманова, 
   І. Франка, 
   П. Куліша, 
   О. Лазаревського, 
   В. Антоновича. 
   Серед постійних авторів журналу --- 

Д. Багалій, М. Василенко,

   М. Возняк, 

О. Гермайзе, М. Грушевський,

   О. Грушевський, 

Д. Дорошенко, К. Копержинський,

   О. Лотоцький, 
   В. Міяковський, 
   В. Перетц, 
   К. Студинський, 
   О. Шахматов, 

В. Щербина.

   Через ідеологічний та структурний розгром іст. установ,
   очолюваних М. Грушевським, репресії проти його учнів та співробітників
   наприк. 1930 «Україна» наук. журн. українознавства припинила своє
   існування. У вересні 1930 з'явився № 43, останній № 44 був
   видрукуваний, але у світ не вийшов. 1932 було здійснено спробу поновити
   видання. Було опубліковано 2 книги, зміст яких віддзеркалював
   розпочатий наступ на укр. нац. історіографію. Систематичний покажчик
   змісту журн. видано 1993 у Києві. 
   

С. Панькова (Київ).

Посилання на інші джерела на ту саму тему:
Вікіпедія: Україна (журнал).