
СТЕБНИЦЬКИЙ ПЕТРО ЯНУАРІЙОВИЧ (псевд. П. Смуток, А. Ірпенський,
Малоросіянин, Малорос, П. Хмара та ін.; 25.11.1862 — 14.3.1923)
— український громадсько-політичний діяч, письменник, публіцист.
Н. у с. Гореничі Київського повіту. У 1881 закінчив
першу Київську гімназію. У 1881-88 навчався на фізико-математичному ф-ті
Київського ун-ту.
Працював на різних посадах у Міністерстві фінансів і Торгово-телеграфному
агентстві у Петербурзі. Друкував статті з економіки у «Вестнике финансов»,
«Торгово-промышленой газете», «Русском экономическом обозрении».
В Петербурзі очолював українську
громаду, місцевий осередок
ТУП.
Допомагав у роботі депутатам українських фракцій в І та II Державних Думах.
У 1898 створив разом з
О. Лотоцьким
Доброчинне товариство для видання загальнокорисних і дешевих книжок,
посприявши таким чином публікації
українських видань, насамперед творів
Т. Шевченка,
енциклопедії
``«Украинский народ в его прошлом и настоящем»`` (1914-15).
Співробітничав з часописами
«Киевская старина»,
«Украинская жизнь»,
«Літературно-науковий вісник»,
«Рада» та ін.
Після Лютневої революції 1917 очолював
Українську Національну Раду в Петрограді. Разом з О. Лотоцьким підготував для Тимчасового уряду
записку про нагальне задоволення національних інтересів українського народу,
яка обговорювалася 17 і 23.3.1917 на зустрічі представників
Української Національної Ради з
прем'єр-міністром кн. Г. Львовим. Належав до
УПСФ. 15.7.1917 на
Малій Раді
був затверджений на посаду представника
Генерального Секретаріату УЦР-УНР
при Тимчасовому уряді. Доклав багато зусиль до розв'язання конфліктних і
суперечливих проблем, що виникали між міністерствами Тимчасового уряду і
генеральними секретарствами України. Переїхавши до Києва у травні 1918,
увійшов до складу української делегації на мирних переговорах із РСФРР.
У серпні 1918 був призначений сенатором Адміністративного суду Державного
Сенату Української Держави. У жовтні-листопаді 1918 — народний міністр
освіти
Йому належала важлива роль у створенні
З 1919 очолював постійну Комісію біографічного словника УАН.
Автор літературних і публіцистичних творів, зокрема «Під стелями Думи» (1907),
«Українська справа» (1917), «Поміж двох революцій» (1918).
В. Верстюк, Т. Осташко (Київ)
Посилання на інші джерела на ту саму тему:
Вікіпедія: Стебницький Петро Януарійович.