Українська мова. Енциклопедія
СОБОЛЕВСЬКИЙ Олексій Іванович [26.ХІІ 1856 (7.I 1857),
Москва — 24.V 1929, там же] — рос. філолог, етнограф,
палеограф, академік Петерб. АН з 1900. Закін. 1878 Моск.
ун-т. У 1882–88 — доцент, згодом професор
Київ. ун-ту.
З 1888 працює в Петербурзі — професор ун-ту та Археол. ін-ту; з 1918
викладає у Моск. ун-ті. Осн. наук. інтереси пов'язані з
вивченням історії рос., а також укр. і білорус. мов.
Вважається одним із засновників істор. та описової
діалектології укр. мови. В своїх працях укр. мову С. називає
«малорусским наречием», виходячи з трактування усього
східнослов'ян. мовного континууму як єдиної «руської мови»,
що пояснюється не лише його філол. уявленнями, а й політ.
поглядами. Визначаючи походження укр. мови, С. фактично у
руслі ненаук. теорії
М. Погодіна (див. Погодіна-Соболевського теорія)
твердив, що вона генетично
пов'язана з галиц.-волин. говірками (до них відносив говірки
Галичини, Поділля й Волині), а не з київською, яку розглядав
як великоруську: праці «Як говорили в Києві в XIV–XV ст.?»
(1883), «Дві давні пам'ятки галицько-волинського наріччя»,
«Нариси з історії російської мови» (обидві — 1884), «Лекції з
історії російської мови» (ч. 1, 1888), «Замітки про
маловідомі пам'ятки південно-західного письма XVI–XVII ст.»
(1895), «Два визначні рукописи XIII ст.» (1898),
«Лінгвістичні й археологічні спостереження» (в. 1–3, 1910–12)
та ін. С. скептично ставився до перспективи розвитку укр.
літ. мови, обмежуючи її функції худож. л-рою («До ювілею
І. П. Котляревського», 1889). Разом з тим у ряді великих праць,
статей, розвідок, рецензій С. містяться численні
спостереження над фонет., морфол., словотв. і лекс.
особливостями укр. мови, окремі з яких прийняті сучас.
наукою. Хрестомат. матеріали з історії укр. літ. мови подані
ним у працях «Палеографічний ізборник: Матеріали
південноруського письма в XV–XVII ст.» (1899), «Палеографічні
знімки з руських рукописів XII–XVII ст.» (1901),
«Палеографічні знімки з руських грамот, переважно XIV ст.»
(1903), «Новий збірник палеографічних знімків з руських
рукописів XI–XVIII ст.» (1906) та ін. С. належить перший
систематиз. опис діалектів сучас. укр. мови (за друк.
даними): розділ «Малоруське наріччя» в праці «Нарис
російської діалектології» (1892).
Літ.:
- Потебня А. А. Отзыв о соч. А. И. Соболевского «Очерки изъ исторіи рус. языка», ч. 1 К., 1884 г.; ИОРЯС АН, 1896, т. 1, кн. 4
- Гнатюк В. А. И. Соболевский. К истории малорус. наречия. ЗНТШ (Варшава), 1910, т. 98
- Бузук П. О. Нарис історії укр. мови. К., 1927
- Ляпунов Б. М. Исследования А. И. Соболевского по истории восточнославян. языков. ИАН
СССР. Отд-ние гуманит. наук, 1930, с 1 - Ільїнський Гр. Олексій Іванович Соболевський, яко українознавець. «Україна», 1930, кн. 39
- Булаховський Л. А. Питання походження укр. мови. К., 1956
- Крымский А. Ю. Филология и погодинская гипотеза: Дает ли филология малейшие основания поддерживать гипотезу г. Погодина и г. Соболевского о галицко-волын. происхождении малорусов? В кн.: Кримський А. Ю. Твори, т. 3. Мовознавство, фольклористика. К., 1973
- Булахов М. Г. Соболевский Алексей Иванович. В кн.: Булахов М. Г. Восточнославян. языковеды. Биобиблиогр. словарь, т. 3. Минск, 1978
- Цейтлин Р. М. Соболевский Алексей Иванович. В кн.: Славяноведение в дорев. России. Биобиблиогр. словарь. М., 1979
Є. X. Широкорад.