Українська мова. Енциклопедія

СОБОЛЕВСЬКИЙ Олексій Іванович [26.ХІІ 1856 (7.I 1857),

     Москва — 24.V 1929, там же] — рос. філолог, етнограф,
     палеограф, академік Петерб. АН з 1900. Закін. 1878 Моск.
     ун-т. У 1882–88  —  доцент, згодом професор 
     Київ. ун-ту. 
     З 1888 працює в Петербурзі  —  професор ун-ту та Археол. ін-ту; з 1918
     викладає у Моск. ун-ті. Осн. наук. інтереси пов'язані з
     вивченням історії рос., а також укр. і білорус. мов.
     Вважається одним із засновників істор. та описової
     діалектології укр. мови. В своїх працях укр. мову С. називає
     «малорусским наречием», виходячи з трактування усього
     східнослов'ян. мовного континууму як єдиної «руської мови»,
     що пояснюється не лише його філол. уявленнями, а й політ.
     поглядами. Визначаючи походження укр. мови, С. фактично у
     руслі ненаук. теорії 
     М. Погодіна (див. Погодіна-Соболевського теорія) 
     твердив, що вона генетично
     пов'язана з галиц.-волин. говірками (до них відносив говірки
     Галичини, Поділля й Волині), а не з київською, яку розглядав
     як великоруську: праці «Як говорили в Києві в XIV–XV ст.?»
     (1883), «Дві давні пам'ятки галицько-волинського наріччя»,
     «Нариси з історії російської мови» (обидві  —  1884), «Лекції з
     історії російської мови» (ч. 1, 1888), «Замітки про
     маловідомі пам'ятки південно-західного письма XVI–XVII ст.»
     (1895), «Два визначні рукописи XIII ст.» (1898),
     «Лінгвістичні й археологічні спостереження» (в. 1–3, 1910–12)
     та ін. С. скептично ставився до перспективи розвитку укр.
     літ. мови, обмежуючи її функції худож. л-рою («До ювілею
     І. П. Котляревського», 1889). Разом з тим у ряді великих праць,
     статей, розвідок, рецензій С. містяться численні
     спостереження над фонет., морфол., словотв. і лекс.
     особливостями укр. мови, окремі з яких прийняті сучас.
     наукою. Хрестомат. матеріали з історії укр. літ. мови подані
     ним у працях «Палеографічний ізборник: Матеріали
     південноруського письма в XV–XVII ст.» (1899), «Палеографічні
     знімки з руських рукописів XII–XVII ст.» (1901),
     «Палеографічні знімки з руських грамот, переважно XIV ст.»
     (1903), «Новий збірник палеографічних знімків з руських
     рукописів XI–XVIII ст.» (1906) та ін. С. належить перший
     систематиз. опис діалектів сучас. укр. мови (за друк.
     даними): розділ «Малоруське наріччя» в праці «Нарис
     російської діалектології» (1892).
   

Літ.:

Є. X. Широкорад.