Українська мова. Енциклопедія

СМАЛЬ-СТОЦЬКИЙ Степан Йосипович (21.1 1856,

     с. Немилів, тепер Радехівського р-ну Львів. обл.  —  18.VIII 1938,
     Прага)  —  укр. мовознавець, педагог і громад. діяч, д. чл. 
     НТШ
     у Львові з 1899, академік 
     УАН 
     з 1918. Батько Р. С. Смаль-Стоцького.
     Закін. 1883 
     Чернів. ун-т, з 1885  —
     професор цього ун-ту, а після окупації Пн. Буковини Румунією
      —  Карлового і 
      Укр. вільного (з 1921) ун-тів. 
      Слов'ян. ін-ту
     (з 1927); всі  —  в Празі. Автор праць з укр. мовознавства,
     літературознавства, славістики: «Про впливи аналогії у
     відмінюванні в малоруській мові» (1885, 1886; заклала основи
     вивчення істор. морфології укр. мови); «Зміст „Кодексу
     Ганкенштейна"» (1886; опис укр. пам'ятки галицько-волин.
     походження 12 - поч. 13 ст., відомої у нас під назвою
     «Віденський Октоїх»); «Граматика руської (української) мови» (1913, у співавт. з 
     Т. Гартнером; 
     одна з перших наук. граматик укр. мови; всі  —  нім. мовою); «Розвиток поглядів про
     сім'ю слов'янських мов і їх взаімне споріднення» (1925,
     1927), «Поліські мішані говори» (1927), «Українська мова, її
     початки, розвиток та характеристичні її прикмети» (1933),
     «Питання про східнослов'янську прамову» (1937). Значні
     заслуги вченого в усталенні на західноукр. землях фонет.
     правопису завдяки його підручнику для укр. гімназій «Руська
     граматика» (1893, у співавт. з Т. Гартнером), останнє, 4-е,
     вид. якої вийшло 1926 під назвою «Українська граматика», а
     також статтям з укр. орфографії «Правописна справа» (1926) та
     ін. С.-С. належать літературозн. та ін. праці.
   

Літ.:

С. П. Бевзенко.

Посилання на інші джерела на ту саму тему:
Вікіпедія: Степан Смаль-Стоцький.