Українська мова. Енциклопедія

СМАЛЬ-СТОЦЬКИЙ Роман Степанович (8.1 1893, Чернівці —

     27.IV 1969, Вашингтон) — укр. філолог-славіст, політ. діяч,
     д. чл. 
     НТШ 
     з 1934, професор. 
     Син С. Й. Смаль-Стоцького.
     Навч. у Віденському, Лейпц. та Мюнх. (закін.
     1914) ун-тах. Викладав (1917) в Орієнтальній академії в
     Берліні. З 1919  —  дип. представник 
     ЗУНР, 
     1921-23  —  радник посольства і посол
     УНР 
     у Берліні; 1923-24  —  професор 
     Укр. вільного ун-ту в Празі, 
     1926-39  —  професор Варшав., у 1939-45  —  Праз. ун-ту. З 1945  —  
     в еміграції (Німеччина), з 1947  — у США, де став професором історії і 
     директором Слов'ян, ін-ту  в м. Мілуокі (шт.Вісконсін), потім у Вашингтоні. 
     Був головою
     НТШ у США з 1952, президентом НТШ у США з 1955, чл. ряду
     наук. т-в, зокрема Амер. асоціації істориків, Амер. асоціації
     викладачів слов'ян. та східноєвроп. мов, Польс. ін-ту мист-ва
     і науки тощо. Автор праць з укр. та слов'ян, мовознавства:
     «Нарис словотвору українських прикметників» (1925), «Значення
     українських прикметників» (1926), «Примітивний словотвір»
     (1929), «Українська мова в Совєтській Україні» (1936, 1969),
     «The Origin of The Word „Rus"» (1949); «Slavs and Teutons,
     the oldest Germanic Slavic Relations» (1950), статей з
     етимології, лексикології, про рум. і утор. запозичення та ін.
     У 1926-29 у Варшаві разом з 
     І. Огієнком 
     видавав серію «Студії з української граматики» (вийшло 6 випусків).
   

Літ.:

     Й. О. Дзендзелівський.
   

Посилання на інші джерела на ту саму тему:
Вікіпедія: Роман Смаль-Стоцький.