
«Синоніма Славеноросская», анонімний рукописний словник з другої
пол. 17 в. (понад 5 000 слів) ділової укр. мови (з латинізмами,
ц.-слов'янізмами й численними польонізмами та кальками з них), з
помилками переписаний з невідомого оригіналу й оправлений з
«Граматикою»
М. Смотрицького
(1619) кол. бібліотеки Києво-Печерської Лаври, виданий
П. Житецьким у додатку до
«Очерк литературной истории малорусского наречия в 17 в.» (1889); і в
укр. перекладі «Нарис літ. історії укр. мови в 17в.», 1941) та окремо
В. Німчуком («Лексис Л. Зизанія. С.С.», 1964). Автор, що походив,
мабуть, з півн. Лівобережжя, спирався на «Лексикон ...»
П. Беринди (його півд.-зах.
лексику здебільша оминав) та словник укр.-латинський
А. Корецького-Сатановського
й Є. Славинецького.
Мову досліджували Я. Янув і В. Німчук.