Українська мова. Енциклопедія
СВЄНЦІЦЬКИЙ Іларіон Семенович (7.IV 1876, м. Буськ,
тепер Львів, обл. — 18.IX 1956, Львів) — укр. філолог,
етнограф, громад.-культур. діяч, доктор філол. наук з 1902,
професор з 1941. Закінчивши 1899 фіз.-матем. ф-т
Львів. ун-ту,
продовжив навчання як вільний слухач істор.-філол.
ф-ту Петерб. ун-ту та студент Археол. ін-ту. Лінгв. освіту
поглибив у Відні під кер.
В. Ягича,
де захистив докт. дисертацію. З 1913 — доцент Львів. ун-ту, 1944-50 — зав.
кафедри слов'ян. філології. Одночасно (до 1956) керував
Львів, відділом
Ін-ту мовознавства АН УРСР,
а також очолював (до 1952) створений ним у Львові 1905 Нац. музей (з 1939
— Держ. музей укр. мист-ва). Наук. інтереси багатогранні:
мовознавство, зокрема історія укр. мови, історія укр. літ.
мови, порівн.-істор. мовознавство, діалектологія,
палеографія, літературознавство, рукописні пам'ятки і
стародруки, укр. мист-во найдавнішого періоду, музейна справа
та ін. Осн. праці — «Бучацьке євангеліє XIII ст.» (1911),
«Основи науки про мову українську» (1918), «Нариси з історії
української мови» (1920), «Мова Галицько-волинського
літопису» (1949), «Опис рукописів народного дому з колекції
А. Петрушевича» (т. 1-3, 1906-11), «Початки книгопечатання на
землях України» (1924). Автор численних праць з давньорус.
л-ри, фольклору та л-ри ін. слов'ян. народів, укр. мист-ва.
Літ.:
- Питання слов'ян, мовознавства, кн. 5. Л., 1956
- Кізлик О. Д., Луцик ф. Я. І. С. Свєнціцький. Короткий бібліогр. покажчик. К.. 1956
- Гумецька Л. Л. Іларіон Семенович Свєнціцький. «Мовознавство», 1976, №2
Я. В. Закревська