Українська мова. Енциклопедія

РУДНИЦЬКИЙ Ярослав-Богдан (28.ХІ 1910, м. Перемишль,

     тепер Польща  —  19.Х 1995, Монреаль)  —  укр. мовознавець,
     літературознавець, фольклорист, громад. діяч у Канаді, доктор
     філософії з 1937, д. чл. 
     НТШ з 1947, чл. 
     УВАН у Канаді з
     1955. Закін. 1934 

Львів. ун-т, навч.

     1938-40 у Берл. і Праз. ун-тах. З 1940 — доцент, з 1943  —  професор 
     Укр. вільного  ун-ту (Прага). 1949 переїхав до Вінніпега (Канада). Того ж
     року засн. відділ україністики в Манітоб. ун-ті, став першим
     головою його славіст. відділу (очолював до 1976); з 1977 —
     професор-консультант цього ун-ту. Ініціатор українозн.
     програми в австрал. ун-тах. Очолював різні укр. наук.,
     культурні та громад, орг-ції у Канаді: президент УВАН
     (1955-69), голова Укр. наук. ради (з 1959, неодноразово) і
     Товариства плекання української мови (1971-79; 1982-88) тощо.
     Був заст. голови Міжнар. к-ту спец. ономастики при ООН
     (1972). Редактор вид. серій УВАН 
     «Slavistica» (1949-73) та
     «Onomastica» (1951-75), річника 
     «Слово на сторожі» (1964-88),
     співред. багатьох наук. період, видань, зокрема 
     «The Slavic and East European Journal» («Слов'янський і
     східноєвропейський журнал»), 
     «Studes slaves et esteuropйennes —  Slavic and East European Studies» 
     («Слов'янські та  східноєвропейські дослідження») тощо.
   

   Праці з укр. словотвору («Наростки -ище, -ись-ко, -сько», 1934, 1967; «Суфікс
 -ера», 1959), акцентології (брошура «Український наголос як функційна проблема»,
 1946), топоніміки (Бойківщини, 1939, 1962; «Галич у Манітобі», 1953, англ.
 мовою; «Канадійські місцеві назви українського походження», ч. 2, 1957), проблем
 канад. діалекту укр. мови (ст. «Фонологічні нововведення в канадському діалекті
 української мови», 1961, англ. мовою), про ізофони бойк. говірки (1936, 1938),
 з перекладознавства (ст. «Українська Шекспіріана на Заході», 1977); опис міської
 говірки Львова («Українська говірка міста Львова», 1943, 1993, нім. мовою).
 Написав моногр. «Українська мова та її говори» (1937, 1965, 1977). Автор праць
 з культури укр. мови («Як говорити по-літературному», 1946), історії укр. мови
 в плані соціолінгвістики (кн. «Лінгвоцид», 1976, англ. мовою; «Емський указ
 1876 року і проблема лінгвоциду», 1976, англ. мовою), ряду фольклорист, праць.
 Розробляв методику викладання укр. мови, зокрема як іноземної: «Граматичні таблиці
 з української мови для шкіл і самонавчання» (1946), підручник укр. мови для
 німців (1940, 1964, 1982) та англомов. населення (1949, 1968; у співавт. з 

Ю. Луцьким),

 посібник з граматики укр. мови (1951, 1954, 1958, 1978; англ. мовою).
 Постійно працював у галузі лексикографії. Уклав разом із 
 З. Кузелею 
 «Українсько-німецький словник» (Лейпциг, 1943; 2-е вид.  —  Вісбаден, 1983); 
 за його редакцією (спільно з К. Церкевичем) вийшов 
 «Правописний словник української мови» (Н.-Й. — Монреаль, 1979). 
 Укладач 
 «Етимологічного словника української мови» 
 (у 10 частинах, незавершений,
 охоплено літери ``А``-``Г``: 1-е вид., 1962-66; 2-е вид., 1966-72), що
 є першим слов'ян, етимол. словником англ. мовою, 
 «Українського правопису» (Прага, 1942), українозн. бібліографічного видання 
 «Ukrainica Canadiana» («Канадська україніка», 1954-72; разом з Д. Сокульським). 
 Дослідник творчості класиків укр. л-ри. 
 

Літ.:

Р. П. Зорівчак

 

   ``Доповнення з статті ``Етимологічний словник``

Етимологічний словник Я. Рудницького доведено до кінця літери Ж

   (останній, 16-й, випуск з'явився 1977, окр. книгою — випуски 12-16-й у 1978). 
   Словник перевид. у 1980 з додатком ряду матеріалів на решту літер.
   

О. С. Мельничук

Посилання на інші джерела на ту саму тему:

:*[ e-Енциклопедія історії України: .]

:*Вікіпедія: Рудницький Ярослав-Богдан.