Українська мова. Енциклопедія
РУДНИЦЬКИЙ Ярослав-Богдан (28.ХІ 1910, м. Перемишль,
тепер Польща — 19.Х 1995, Монреаль) — укр. мовознавець,
літературознавець, фольклорист, громад. діяч у Канаді, доктор
філософії з 1937, д. чл.
НТШ з 1947, чл.
УВАН у Канаді з
1955. Закін. 1934
Львів. ун-т, навч.
1938-40 у Берл. і Праз. ун-тах. З 1940 — доцент, з 1943 — професор
Укр. вільного ун-ту (Прага). 1949 переїхав до Вінніпега (Канада). Того ж
року засн. відділ україністики в Манітоб. ун-ті, став першим
головою його славіст. відділу (очолював до 1976); з 1977 —
професор-консультант цього ун-ту. Ініціатор українозн.
програми в австрал. ун-тах. Очолював різні укр. наук.,
культурні та громад, орг-ції у Канаді: президент УВАН
(1955-69), голова Укр. наук. ради (з 1959, неодноразово) і
Товариства плекання української мови (1971-79; 1982-88) тощо.
Був заст. голови Міжнар. к-ту спец. ономастики при ООН
(1972). Редактор вид. серій УВАН
«Slavistica» (1949-73) та
«Onomastica» (1951-75), річника
«Слово на сторожі» (1964-88),
співред. багатьох наук. період, видань, зокрема
«The Slavic and East European Journal» («Слов'янський і
східноєвропейський журнал»),
«Studes slaves et esteuropйennes — Slavic and East European Studies»
(«Слов'янські та східноєвропейські дослідження») тощо.
Праці з укр. словотвору («Наростки -ище, -ись-ко, -сько», 1934, 1967; «Суфікс
-ера», 1959), акцентології (брошура «Український наголос як функційна проблема»,
1946), топоніміки (Бойківщини, 1939, 1962; «Галич у Манітобі», 1953, англ.
мовою; «Канадійські місцеві назви українського походження», ч. 2, 1957), проблем
канад. діалекту укр. мови (ст. «Фонологічні нововведення в канадському діалекті
української мови», 1961, англ. мовою), про ізофони бойк. говірки (1936, 1938),
з перекладознавства (ст. «Українська Шекспіріана на Заході», 1977); опис міської
говірки Львова («Українська говірка міста Львова», 1943, 1993, нім. мовою).
Написав моногр. «Українська мова та її говори» (1937, 1965, 1977). Автор праць
з культури укр. мови («Як говорити по-літературному», 1946), історії укр. мови
в плані соціолінгвістики (кн. «Лінгвоцид», 1976, англ. мовою; «Емський указ
1876 року і проблема лінгвоциду», 1976, англ. мовою), ряду фольклорист, праць.
Розробляв методику викладання укр. мови, зокрема як іноземної: «Граматичні таблиці
з української мови для шкіл і самонавчання» (1946), підручник укр. мови для
німців (1940, 1964, 1982) та англомов. населення (1949, 1968; у співавт. з
посібник з граматики укр. мови (1951, 1954, 1958, 1978; англ. мовою).
Постійно працював у галузі лексикографії. Уклав разом із
З. Кузелею
«Українсько-німецький словник» (Лейпциг, 1943; 2-е вид. — Вісбаден, 1983);
за його редакцією (спільно з К. Церкевичем) вийшов
«Правописний словник української мови» (Н.-Й. — Монреаль, 1979).
Укладач
«Етимологічного словника української мови»
(у 10 частинах, незавершений,
охоплено літери ``А``-``Г``: 1-е вид., 1962-66; 2-е вид., 1966-72), що
є першим слов'ян, етимол. словником англ. мовою,
«Українського правопису» (Прага, 1942), українозн. бібліографічного видання
«Ukrainica Canadiana» («Канадська україніка», 1954-72; разом з Д. Сокульським).
Дослідник творчості класиків укр. л-ри.
Літ.:
- Rudnyckyj J. В. Repertorium Bibliographicum, 1933-1983. Ottawa, 1984.
- Носко-Оборонів Т. Ярослав Богдан Рудницький. Б. М., 1992.
- Дзира Я. Ярослав Рудницький. «Нар. творчість та етнографія», 1996, №2-3.
Р. П. Зорівчак
``Доповнення з статті ``Етимологічний словник``
Етимологічний словник Я. Рудницького доведено до кінця літери Ж
(останній, 16-й, випуск з'явився 1977, окр. книгою — випуски 12-16-й у 1978).
Словник перевид. у 1980 з додатком ряду матеріалів на решту літер.
О. С. Мельничук
Посилання на інші джерела на ту саму тему:
:*[ e-Енциклопедія історії України: .]