DIU.png

ПОГОДІН МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ — [11(23).11.1800 — 8(20).12.1875] — російський

   історик, письменник і журналіст, академік Петербурзької АН (з 1841). Один
   з ідеологів теорії російської «офіційної народності». В 1821 закінчив
   Московський ун-тет. У 1825 захистив магістерську дисертацію «Про походження Русі».
   Виступаючи з позицій ``норманської теорії``, заперечував положення про автохтонність
   слов'янського походження Київської Русі. 
   У 1826–44 професор Московського ун-ту.
   В 1827–30 видавав журнал «Московський Вістник», у 1841–56 разом з С. Шевирьовим
   — «Москвітянін». У своїх працях висунув ряд помилкових тверджень з історії України.
   П. доводив, що до татарської навали Подніпров'я було заселене великоросами,
   а українці (вихідці з-під Карпат) осіли на обезлюднілій території над Дніпром лише
   в 16 ст {Теорія Погодіна-Соболевського — ВК}. На думку П., українські козаки були окремим племенем-сумішшю слов'янських
   елементів з тюркськими. П. заперечував факт існування українського народу.
   У дискусії, яка розгорнулася навколо поглядів П., українські історики та філологи
   М. Максимович, 
   В. Антонович, 
   М. Грушевським, 
   О. Котляревський, 
   П. Житецький, 
   А. Кримський)
   периконливо довели їх безпідставність і ненауковість, П. став також духовним батьком
   галицького москвофільства. Після відвідин П. Львова в 1835 і 1838–1940 під його
   ідейним впливом і фінансовою допомогою виник гурток прихильників етнічної і
   мовної єдності Галицької Русі з Російською імперією, відомий під назвою 
   «Погодинская колония». 
   В 1860-х рр. П. виступив одним з ідеологів російського панславізму.
   

К. Кондратюк (Львів).