
ПОГОДІН МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ — [11(23).11.1800 — 8(20).12.1875] — російський
історик, письменник і журналіст, академік Петербурзької АН (з 1841). Один
з ідеологів теорії російської «офіційної народності». В 1821 закінчив
Московський ун-тет. У 1825 захистив магістерську дисертацію «Про походження Русі».
Виступаючи з позицій ``норманської теорії``, заперечував положення про автохтонність
слов'янського походження Київської Русі.
У 1826–44 професор Московського ун-ту.
В 1827–30 видавав журнал «Московський Вістник», у 1841–56 разом з С. Шевирьовим
— «Москвітянін». У своїх працях висунув ряд помилкових тверджень з історії України.
П. доводив, що до татарської навали Подніпров'я було заселене великоросами,
а українці (вихідці з-під Карпат) осіли на обезлюднілій території над Дніпром лише
в 16 ст {Теорія Погодіна-Соболевського — ВК}. На думку П., українські козаки були окремим племенем-сумішшю слов'янських
елементів з тюркськими. П. заперечував факт існування українського народу.
У дискусії, яка розгорнулася навколо поглядів П., українські історики та філологи
М. Максимович,
В. Антонович,
М. Грушевським,
О. Котляревський,
П. Житецький,
А. Кримський)
периконливо довели їх безпідставність і ненауковість, П. став також духовним батьком
галицького москвофільства. Після відвідин П. Львова в 1835 і 1838–1940 під його
ідейним впливом і фінансовою допомогою виник гурток прихильників етнічної і
мовної єдності Галицької Русі з Російською імперією, відомий під назвою
«Погодинская колония».
В 1860-х рр. П. виступив одним з ідеологів російського панславізму.
К. Кондратюк (Львів).