Українська мова. Енциклопедія

ПЕРЕТЦ Володимир Миколайович ,[19(31).І 1870,

     Петербург — 24.1Х 1935, Саратов] — рос. і укр.
     літературознавець, фольклорист, мовознавець, академік Петерб. АН з 1914 і 
     АН УРСР з 1919, 
     чл. кількох зарубіж. академій.
     Закін. 1893 істор.-філол. ф-т Петерб. ун-ту. У
     1903-14 — професор 

Київ. ун-ту.

     Працював у АН УРСР та АН СРСР. Один з авторі
     в офіц. записки Рос. АН до Кабінету міністрів
     Росії «Об отмене стеснений малорусского слова» (1905) з
     вимогою прав на вільний розвиток укр. мови і л-ри, свободи
     друку. В 1906 опубл. у журн. 

«Киевская старина»

     ст. «К вопросу об учреждении украинских кафедр в университете». У
     різні роки очолював філол. секцію 
     Укр. наук. т-ва у Києві,
     був д. чл. 
     Наук. т-ва ім. Шевченка у Львові, 
     головою академ. Комісії з давнього укр. письменства, головою Ленінгр. т-ва
     дослідників укр. історії, письменства та мови. Дослідник
     давньоукр. віршів і полем, л-ри (археографія, палеографія,
     текстологія, мова), укр. фольклору. У 3-томній праці
     «Історико-літературні дослідження і матеріали» (1900-02, рос.
     мовою) П. простежив вплив укр. віршів і нар. поезії 17-18 ст,
     на рос. л-ру, відкрив для укр. л-ри і мови твори

І. Некрашевича,

     дослідив два типи давньоукр. віршування
     (силабічне — у віршах і драмах та нерівноскладове — у нар.
     думах). У розвідці «До історії малоросійського літературного
     вірша» (1902) одним із перших дослідив Шевченків вірш
     (ритміку, співвідношення силабічних та народнопісен.
     розмірів, мовні засоби римування). Автор праць «Дослідження і
     матеріали з історії старовинної української літератури
     XV1-XVIII вв.» (в. 1, 1926; в. 2, 1928; в. З, 1929; в. 4,
     1962; рос. мовою), «Вірші єромонаха Климентія Зиновієва сина»
     (1912).
   

Літ.:

Є. С. Регушевський.

Посилання на інші джерела на ту саму тему:
Вікіпедія: Перетц Володимир Миколайович.