Ян Жоравницький

Скупі біографічні відомості про Яна Жоравницького дійшли до нас із стародавніх книг луцького і володимирського судів.

Походив із луцької шляхти, навчався в Жидичині, служив у Луцькій міській канцелярії. Протягом двох років судився із братом Олександром-ключником, згодом — городничим Луцька за право володіння селом Жоравники — батьківською спадщиною.

За участь у наїздах і за вбивство королівського секретаря було засуджено до смертної кари. Страчено Яна Жоравницького у 1589 р.

«Пасквіль 1575 р.» — єдиний відомий нам вірш Яна Жоравницького. Написаний проти дружини брата, жінки сумнівної репутації. Це найперша відома сьогодні спроба віршування на Україні народною мовою.

ПАСКВІЛЬ 1575 РОКУ

Хто йдеш мимо — стань годину. Прочитай сюю новину. Чи єсть в Луцьку білоглова, Як та пані ключникова? Хоча й вік подойшлий має, А розпусти не встидає; Убирається в форботи, Леч не дбає про чесноти. Нащо модли єй, офіри? Аби були каваліри! Лиш малженок ідет з двора — Внет тут молодиков чвора! З ними учти і беседи — Не вертайся, мужу, теди! Ой ти, мужу необачний! Зроби жоні бенкет смачний: Змаж ю лоєм з д'хлого хорта, Ачей, зженеш з шкури чорта: Смаруй києм над статечность, Нех забуде про вшетечность.

Подано за сторінками 249-250 видання:

:*Українська поезія XVI століття /Редкол.: О. Є. Засенко та ін., Упоряд., вступ. ст. та приміт. В. В. Яременка. — К.: Рад. письменник, 1987. — 287 с. — (Б-ка поета). Друковано за виданням: Українська поезія. Кінець XVI — початок XVII століття — К., Наук. думка, 1978, с. 60.