EU_1.png

Мандрівні дяки, студенти-бурсаки, вихованці духовних шкіл,

     іноді й духовні особи без посади, що, мандруючи по Україні в
     17-18 вв., заробляли гроші приватним навчанням, іноді і в
     школах; в народі М.д. називали ще «пиворізами». М.д.
     спричинилися до розповсюдження рукописної літератури,
     влаштовували театральні вистави, ходили з вертепом.
     Література М.д. є запізненою паралелею до зах.-евр.
     середньовічних «голіярдів». Це здебільша гумористичні та
     бурлескні твори, вірші-травестії, пародії, сатири: поема про
     попа Негребецького, «Синаксар виписан із служби дванадцяти
     нетлінних братів Коропських на пам'ять пиворізам о
     ізобліченії сивухи»; гумористичні діялоги, ліричні поезії.
     Найвизначніший твір у прозі — автобіографія 

Іллі Турчиновського;

     серед ін. авторів: Микола Мазалевський й ін.
     Починаючи з інтермедій 

М. Довгалевського, типи бурсаків

     зустрічаються і в пізнішій літературі 

(В. Наріжного, М. Гоголя, Г. Квітки-Основ'яненка, І. Тобілевича). Вплив мови і

     стилю М.д. помітний від 

І. Некрашевича до І. Котляревського

     і «котляревщини» першої пол. 19 в. Творчість М.д.
     досліджували 

І. Франко, М. Петров, П. Житецький, П. Єфименко, О. Білецький, П. Попов.

Література:

Д.Ч.

Додаткова литература

Павловский И. Фр. Прходскія школы въ старой Малороссіи и причины ихъ уничтоженія.Кіевская старина. №1, 1904, с. 1-40.