EU_1.png

Ліквідація неписьменности, Лікнеп, система заходів в СОСР і УССР для навчання грамоти всього неписьменного населення (дорослих і дітей, які не ходили до шкіл), одне з гол. завдань політосвіти в 1920—30-их рр. Централею Л: н. була на Україні Всеукр. Надзвичайна Комісія Л. н. (ВУНКЛН), її орган — двотижневик «Геть неписьменність». На низах діяли «ліквідаційні пункти» з тривалістю навчання від 3—6 міс. до 2 рр.; в склад навчання входила також «політ. грамота». Мережа пунктів Л. н., розпочата 1921 (в кін. 1921 — 487), піднеслася в кін. 1923 р. до 5 096, 1925 — 13 028. Ч. учнів (в тис; на 1 січня даного року) видно з таблиці:

Рід школи

1922

1924

1926

1928

1930

1932

1934

1939

Для неписьменних

 

165,4

 

306,7

2 466,3

1 403,0

875,8

430,0

для малописьменних

 

10,2

 

43,7

221,7

2 086,3

872,9

614,8

Разом

14,0

175,6

502,0

350,4

2 688,0

3 489,3

1 748,7

1 044,8

У зв'язку з Л. н. число письменних піднеслося в УССР з 57,5% в 1926 р. до 85,3% в 1939 р. і до 98,5% у 1961 р. Див. також Письменність.