
ЛЮБАРТ (православне ім'я — Дмитро, р.н, невід. — п. 1385) —
князь литовський (1340-85), галицько-волинський (1340-49) і
волинський (1349-85), наймолодший син Гедиміна, брат
Ольгерда і Кейстута. Був одружений з дочкою
галицько-волинського князя
Юрія II Болеслава. В 1340 після
смерті Юрія II Болеслава бояри обрали Л. князем
Галицько-Волинської держави. Володів Волинською, Холмською і Белзькою землями.
В 1353, 1366 і 1376-78 у союзі з великим князем литовським
Кейстутом вів тривалу боротьбу за землі
Галицько-Волинського князівства з Польщею і Угорщиною. У Луцьку за
князювання Л. було збудовано фортецю — т.зв. замок Любарта.