
Львівський {таємний) Український Університет, (ЛУУ),
постав у липні 1921 з університетських курсів, що їх з
вересня 1919 влаштовувало
НТШ, далі
Т-во Укр. Наук. Викладів ім. П. Могили і, нарешті, Ставропігійський Ін-т для укр. молоді, як відповідь на скасування поляками всіх укр. катедр
і доцентур у Львівському Ун-ті та прийняття до високих шкіл
тільки тих, що служили в поль. війську і мали поль.
громадянство. Після урядової заборони цих курсів 1920
організовано таємні курси з відділами: філос., правничим і
мед., а в липні 1921 їх переорганізовано в ЛУУ на. зразок
зах.-евр. ун-тів; на всі поль. високі школи проголошено
бойкот. Першим ректором ЛУУ був
В. Щурат, потім
М. Панчишин,
останнім Є. Давидяк.
Ч. катедр 1921 р. — 54, студентів l 260,
в 1922-23 відповідно 65 і 1 500. Мед. фак. мав тільки два
перші роки навчання, на дальші студії студенти мусіли
виїздити за кордон. В ЛУУ викладали майже всі укр. вчені і
фахівці, які тоді проживали у Львові. Студії в ЛУУ визнавали
закордонні ун-ти. Переслідування студентів і проф. ЛУУ поль.
владою не припинялися від самого поч. Протести і намагання
легалізації ЛУУ перед польською владою і на міжнар. форумі
були безуспішні. Ухвала Ради Амбасадорів про інкорпорацію
Галичини до Польщі (1923), постійний поль. тиск, а вкінці
безвиглядність дальшого існування для абсольвентів ун-ту
довели в кін. 1925 р. до припинення діяльности ЛУУ; Див.
також ЕУ I, стор. 947.
Література::
- <Мудрий В. Український Університет у Львові у pp. 1921-1925. Нюрнберґ 1948
Посилання на інші джерела на ту саму тему:
В.Качмар Львівський (таємний) Університет (Довідник з історії України)
Вікіпедія: Львівський (таємний) Університет.