EU_1.png

Львівський {таємний) Український Університет, (ЛУУ),

     постав у липні 1921 з університетських курсів, що їх з
     вересня 1919 влаштовувало 
     НТШ, далі 

Т-во Укр. Наук. Викладів ім. П. Могили і, нарешті, Ставропігійський Ін-т для укр. молоді, як відповідь на скасування поляками всіх укр. катедр

     і доцентур у Львівському Ун-ті та прийняття до високих шкіл
     тільки тих, що служили в поль. війську і мали поль.
     громадянство. Після урядової заборони цих курсів 1920
     організовано таємні курси з відділами: філос., правничим і
     мед., а в липні 1921 їх переорганізовано в ЛУУ на. зразок
     зах.-евр. ун-тів; на всі поль. високі школи проголошено
     бойкот. Першим ректором ЛУУ був 
     В. Щурат, потім 
     М. Панчишин,
     останнім Є. Давидяк. 
     Ч. катедр 1921 р. — 54, студентів l 260,
     в 1922-23 відповідно 65 і 1 500. Мед. фак. мав тільки два
     перші роки навчання, на дальші студії студенти мусіли
     виїздити за кордон. В ЛУУ викладали майже всі укр. вчені і
     фахівці, які тоді проживали у Львові. Студії в ЛУУ визнавали
     закордонні ун-ти. Переслідування студентів і проф. ЛУУ поль.
     владою не припинялися від самого поч. Протести і намагання
     легалізації ЛУУ перед польською владою і на міжнар. форумі
     були безуспішні. Ухвала Ради Амбасадорів про інкорпорацію
     Галичини до Польщі (1923), постійний поль. тиск, а вкінці
     безвиглядність дальшого існування для абсольвентів ун-ту
     довели в кін. 1925 р. до припинення діяльности ЛУУ; Див.
     також ЕУ I, стор. 947.
   

Література::

Посилання на інші джерела на ту саму тему:
В.Качмар Львівський (таємний) Університет (Довідник з історії України)
Вікіпедія: Львівський (таємний) Університет.