Українська мова. Енциклопедія
ЛУЧКАЙ (справж. — Поп) Михайло Михайлович (19.XI 1789, с. Великі Лучки,
тепер Мукачівського р-ну Закарп. обл. — 3.ХІІ 1843, Ужгород) — укр.
мовознавець та історик. Навч. 1805-12 в гімназіях Ужгорода і Великого Варадина
(нині м. Орадя, Румунія), 1812-16 — у Віден. духовній семінарії. Працював
єпархіальним архіваріусом, бібліотекарем та на ін. посадах в Ужгороді (1818-27),
цензором в Будині (тепер частина Будапешта; 1828-29). Був священиком у Великих
Лучках (1816-17), Ужгороді [(1827 і після 1830), придворним капеланом у м. Лукка
(Італія, прибл. 1829-30). З 1834 — інспектор шкіл. Написав лат. мовою
5-томну «Історію карпатських русинів» (у наш час перекладено й опубл. сучас. укр.
літ. мовою). В рукописі залишилися проспект
українсько-(русько)-латинсько-угорсько-німецького словника й початок самого
словника в межах літер А та частково Б, а також розвідка про мови Ефіопії.
Найвідоміший твір ученого — «Граматика слов'яно-українська»
(«Grammatica Slavo-Ruthena», Будин, 1830; вид. 1989 в укр. перекладі
П. Лизанця та Ю. Сака). Це зіставно-порівн. опис фонет. (орфографічної) та
морфол. і частково синтаксичної систем церковнослов'ян. мови укр. редакції
з нар. українською в її закарп. говірках (записи зразків її додано до праці).
Літ.:
- Булахов М. Г. Лучкай Михаил Михайлович. В кн.: Булахов М. Г. Восточнославян. языковеды. Биобиблиогр. словарь, т. 3. Минск, 1978
- Лизанець П. М. Михайло Лучкай і його граматика. В кн.: Лучкай М. М. Граматика слов'яно-руська. К., 1989
В. В. Німчук
Посилання на інші джерела на ту саму тему:
Вікіпедія: Лучкай Михайло.