Українська мова. Енциклопедія
КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло Михайлович
[5 (17).IX 1864, Вінниця —
12 (25).IV 1913, Чернігів] — укр. письменник, громад.-культур. діяч. Закін.
1880 Шаргородську дух. семінарію (бурсу), займався самоосвітою. 1891 склав
іспит на нар. вчителя при Вінн. реальному уч-щі, був домашнім учителем у
с. Лопатинцях, де вів осв.роботу серед селян, записував фольклор. У 1892-93 К.
був членом нелег. громад.-культур. т-ва
«Братство тарасівців».
З 1892 працював в Одес. філоксерній комісії, 1897 — у ред. житомирської газ.
«``Волинь``».
Від 1898 оселився в Чернігові, займав різні посади. Автор психол. етюдів, оповідань,
новел («Intermezzo», «Для загального добра», 1895; «Дорогою ціною», 1901;
«Цвіт яблуні», 1902; «Persona grata», 1907; «Коні не винні», 1912);
повістей «Fata morgana» (1903-10), «Тіні забутих предків» (1911) та ін.
Переклав укр. мовою ряд творів європ. письменників.
Міркування про укр. мову виклав у літ.-крит., публіцист, працях, листах.
Обстоював вільне, різностильове функціонування укр. літ. мови
(ст. «До полеміки про самостійність малоросійської мови», 1898, рос. мовою).
У 1903 разом з М. Чернявським написав листи-звернення до укр. письменників,
що засвідчують глибоке його вболівання за належний рівень укр. л-ри.
Разом уклали літ. альманахи «З потоку життя», «Дубове листя». Писав про мову
творів
І. Котляревського,
Т. Шевченка,
П. Куліша,
І. Нечуя-Левицького та ін.,
окреслив джерела й шляхи збагачення літ. мови, висловив слушні міркування з питань лінгвостилістики, правопису тощо.
Тв.: Твори, т. 4-7. К., 1974-75.
Літ.:
- Тимошенко П. Д. Хрестоматія мат-лів з історії укр. літ. мови, ч. 2. К., 1961
- Обл. наук.-метод. конференція, присвяч. 125-річчю з дня нар. М. М. Коцюбинського.
Тези доповідей, ч. 2. Чернігів, 1989
В. М. Статєєва.
Посилання на інші джерела на ту саму тему:
e-Енциклопедія історії України: Михайло Коцюбинський.
Вікіпедія: Михайло Коцюбинський.