Українська мова. Енциклопедія
КОТЛЯРЕВСЬКИЙ Олександр Олександрович [псевдоніми: Скубенко Чуприна,
Эк. С-тъ, Sp. A-r; 1837, посад Крюків, тепер у складі м. Кременчука
Полтав. обл. — 29.ІХ (1 l.X) 1881, м. Піза, Італія; похов. у Москві]
— укр. і рос. філолог-славіст, народознавець, історик, археолог,
бібліограф, доктор слов'янознавства з 1874, чл.-кор. Петерб. АН з 1875.
Закін. 1857 Моск. ун-т. У 1864–67 — секретар Моск. археол. т-ва,
редактор «Археологического вестника», 1867-73 — професор Дерптського (тепер Тартуський), з 1875 —
Київ. ун-тів.
Протягом 1879–81 був головою
Істор. т-ва Нестора-літописця.
Обстоював самобутність і самостійність укр. мови, потребу розвитку її літ. форми
(«Народні оповідання Марка Вовчка», 1859; рос. мовою — «Нові праці з російської
старовини й народності», 1861; «Старовина і народність за 1861 год», 1862).
Обгрунтовано розвінчав псевдонаукову теорію
М. Погодіна про неавтохтонність
українців («Чи були малоруси споконвічними жителями Полянської землі,
чи прийшли з-за Карпат в XIV столітті?», 1862; «Давня руська писемність.
Спроба бібліографічного викладу історії її вивчення», 1881). Розвинув думки про
Г. Квітку-Основ'яненка
як творця нової укр. прози і засновника прозового
стилю укр. літ. мови («З приводу праці
Г. Данилевського про Основ'яненка», 1856).
Вагомо заперечив ``норман. теорію`` походження сх. слов'ян («Слов'яни і Русь у
найдавніших арабських письменників», 1868).
Тв.: Сочинения, т. 1–4. СПб., 1889–95.
Літ.:
- Котляревский Александр Александрович. В кн.: ''Биогр. словарь профессоров и преподавателей имп. ун-та
св. Владимира''. К., 1884 - Пыпин А. Н. Мат-лы для биографии А. А. Котляревского. СПб., 1894
- Булахов М. Г. Котляревский Александр Александрович. В кн.: Булахов М. Г.
Восточнославян. языковеды. Биобиблиогр. словарь, т. 1. Минск, 1976 - Лаптева Л. П. Визначний дослідник і пропагандист історії і культури слов'ян. «Архіви України», 1991, № 1
В. П. Плачинда.