
КОПИСТЕНСЬКИЙ ЗАХАРІЯ (псевд. Азарія; р. н. невід. — п.
21.3.1627) — визначний український церковний і культурний діяч,
вчений-богослов, письменник. Н. у Перемишлі (тепер на території
Польщі). Освіту здобув, очевидно, у
Львівській братській школі. Вільно
володів грецькою і латинською мовами. З 1616 перебував у Києві, де став
членом
Київського братства.
Займався видавничою і
літературно-полемічною діяльністю. У 1616 написав передмову до
«Часослова» — першої книги, виданої (20.12.1616)
Києво-Печерською друкарнею.
20.11.1624 К. був призначений архімандритом
Києво-Печерської Лаври.
К. — автор богословських трактатів («Книга про віру єдину»
1619-21), «Книга про правдиву єдність православних християн», 1623),
передмова до «Бесіди Івана Золотоустого» (1623) та «Номоканона»
(видання 1624), проповідей («На погреб Є. Плетенецького») і визначного
полемічно-публіцистичного твору «Палінодій, або Книга оборони
католицької святої апостольської східної Церкви» (1621-22; за ін. дан.,
1619-22; видана 1878).