
КИЇВСЬКИЙ ЛІТОПИС — одна з найдавніших історичних і літературних
пам'яток княжої доби. К.л. — складова частина
Іпатіївського літопису,
продовження «Повісті минулих літ».
Охоплює події з 1111–17 до 1200. Зібраний у
містить запозичення з втраченого Чернігівського та незбереженої частини
Галицького літописів.
Літопис ведено і далі, принаймні до 1237, деякі
його уривки увійшли до
новгородського літопису. До К.л. увійшли
монастирські, особисті й родові князівські літописи, воїнські повісті,
оповідання про народні повстання. Зокрема, оповідання про долю князя
Ізяслава Мстиславича; про забиття киянами ченця Ігоря чернігівського;
звіт київського посла Петра Бориславича до князя
Володимирка; розповідь про смерть князя Ростислава Мстиславича, про вбивство князя
Андрія Боголюбського,
про похід князя Ігоря Святославича та ін. К.л. має світський характер,
хоч серед авторів є і духовні особи. Твір відображає тогочасний ідеал
«лицарства» з чітко усталеними поняттями честі, слави, є виразом
ідеології українського патріотизму. К.л. досліджували
М. Грушевський,
Д. Чижевський,
Переклад К.л. увійшов до «Літопису руського» (1989).
О. Рибак (Львів).
Вид.:
- Поли. собр. рус. летописей, т. 2. Ипатьевская летопись. СПб., 1908
- Київ. літопис. «Київ», 1984, № 6-8
- Літопис руський. За Іпатським списком. К , 1989
Додаткова література:
- Франчук В. Ю. Книжна лексика в Київ. літописі. «Мовознавство», 1980, №6
- Мельничук О. С. Про мову Київ. літопису XII ст. «Мовознавство», 1983, №2
- Махновець Л. Для сучасників, для пам'яті поколінь. Від перекладача Київ. літопису. «Київ», 1984, №8
- Франчук В. Ю. Киев. летопись. Состав и источники в лингв. освещении. К., 1986
Посилання на інші джерела на ту саму тему:
e-Енциклопедія історії України: Київський літопис.
Юридична Енциклопедія: Київський літопис.
Вікіпедія: Київський літопис.