EU_1.png

Київська Духовна Академія, вища духовна школа в Києві.

   Відкрита 1819 р. у Братському манастирі, де до 1817 р. існувала 
   Киево-Могилянська Академія, що її продовженням фактично й стала К.Д.А. Спочатку
   вона діяла за уставом 1814 р. На чолі тогочасної К.Д.А. стояв ректор,
   а також конференція й правління. Вищий нагляд над К.Д.А. мала до 
   1839 р. Комісія Духовних Училищ, а після того — Синод. За уставом 1869 р.,
   в духовних академіях були поширені права академічних рад, підвищені
   вимоги щодо кваліфікації професорів, програма навчання поділена на три
   групи: богословську, церк.-історичну і перк.-практичну. 1884 р.
   запроваджено новий устав, який передав нагляд над К.Д.А. київ. митр.
   «Тимчасові правила» 1906 р. усунули цей нагляд, а право надавати наук.
   богословські ступені, що незадовго перед тим було передано Синодові,
   повернено акад. радам. Число студентів К.Д.А. пересічно сягало 200
   (1897 р. — 175 студ., 1908 р. — 197). Велике ч. студентів по
   закінченні академії не залишалися на церк. службі, а переходили на
   працю у світських ділянках. В К.Д.А. викладали визначні наук. сили
   (Макарій Булгаков, майбутній архиеп. харківський і митр. московський,
   філософи О. Новицький і 

П. Юркевич, історики Церкви — Брати Ф.

і С. Терновські. 

М. Петров, С. Голубев, Ф. Тітов та ін., що зробили великий

   вклад в укр. науку, а з академії вийшло багато укр. церк., наук. і
   гром. діячів. При К.Д.А. з 1837 р. видавався популярний журн.
   «Воскресное Чтение», а з 1860 — наук. журн. «Труды Киевской Духовной Академии».
    Дуже цінна бібліотека К.Д.А., початок якої поклав ще 
   Петро Могила, 
   мала великий відділ рукописів і стародруків. З 1872 діяло при
   К.Д.А. Церк.-Археологічне Т-во і при ньому Церк.-Археологічний Музей,
   фундатором і багаторічним дир. якого був М. Петров. К.Д.А. була
   єдиною правос. високою богословською школою на Україні; ліквідована
   сов. владою в 1920 р. 

І. К-ий