Українська мова. Енциклопедія

ДРАГОМАНІВКА — фонет. правопис, який виробила в

     70-х pp. 19 ст. у Києві група укр. філологів та ін. культур,
     діячів (до неї входив і 
     М. Драгоманов) під кер.  
     П. Житецького для
     укладання словника укр. мови. За цим правописом, що
     продовжував уже набуті традиції фонетизації укр.
     ``орфографії,`` кожен звук позначався окр. літерою, а тому
     з азбуки були вилучені всі літери, які означали два звуки
     (``є``, ``ї, щ, ю, я,`` а також ``й``), уведено лат.
     літеру ``j`` і запропоновано передавати всі йотовані
     сполученнями ``je, ji,`` ``jу``, ``ja`` (на поч.
     слова і в серед, після голосних та твердих приголосних) або
     ``ьа, ье, ьу`` (після приголосних для позначення їх
     м'якості: син``ьа``, син``ье``, син``ьу``,
     пор``ьа`` док). Африкату ``щ`` послідовно передавали
     через буквосполучення ``шч:`` до``шч, шч``ока;
     закінчення дієслів ``-ться`` здебільшого передавалося
     через ``-тцьа`` (борі``тцьа`` , сподіваjе``тцьа`` )
     тощо. Оскільки на цьому правописі позначився вплив нового
     фонет. правопису серб. мови, П. Житецький назвав його
     «герцеговинкою». Але в умовах переслідування укр. друку рос.
     урядом 
     (Емський акт  1876) 
     цей правопис в Україні не застосовувався і
     навіть не був опублікований. Проте М. Драгоманов, виїхавши
     після 1876 за кордон, уперше застосував «герцеговинку» в укр.
     зб. «Громада», який він видав 1878 у Женеві. Відтоді цей
     правопис дістав назву «драгоманівка». З Женеви Д. проникла і
     в Галичину, де її підтримали політ. однодумці М. Драгоманова.
     Однак консервативні сили Галичини 
     («москвофіли», зокрема
     староруси, та ін.) разом з австр. адміністрацією не допустили
     розповсюдження Д. з політ, мотивів, через що цей правопис не
     дістав визнання в укр. мові і швидко був забутий. Ним було
     надр. 1880 у Женеві 1-е видання роману «Хіба ревуть воли, як
     ясла повні?» 

Панаса Мирного,

     а згодом — і
     листування 
     І. Франка 
     з М. Драгомановим.
   

Г.П.Півторак

Посилання на інші джерела на ту саму тему:
Вікіпедія: ``Драгоманівка``.