Українська мова. Енциклопедія
ДОМАНИЦЬКИЙ Василь Миколайович [псевд. — Вітер, Василь Потребітель,
Звенигородець, Колодянин та ін.; 7(19).III 1877, с. Колодисте, тепер Тальнівського
р-ну Черкас, обл. — 28.VIII (10.ІХ) 1910, м. Аркашон, деп. Жиронда,
Франція; похов. у Колодистому] — укр. філолог, фольклорист, етнограф,
історик, бібліограф. Закін. 1900
Київ. ун-т.
Деякий час учителював.
Автор першого укр. словника іншомов. слів «Словарик. Пояснення чужих
та не дуже зрозумілих слів» (1906). Д. належать наук. праці «Козаччина на
переломі XVI і XVII в., 1591-1603» (1904), «Авторство Марка Вовчка» (1908)
тощо. Написав рецензії на словники
Б. Грінченка та
В. Дубровського (1909).
В етногр. працях Д. («Про Буковину та життя буковинських українців», 1910;
«Народний календар у Ровенськім повіті. Волинської губернії», 1912, та ін.)
міститься багато лекс. діалектного матеріалу. За ред. Д. вийшло перше наук.
видання «Кобзаря»
Т. Шевченка (1907).
Фактичний редактор органу укр.
фракції у 2-й Держ. Думі Росії
«Рідна справа — Думські вісті», редактор
«Історії України»
М. Аркаса.
Літ.:
- Павловський М. Хто такий був Василь Доманицький. К., 1920
- Лобач-Жученко Б. Б. З нових мат-лів про Василя Доманицького. «Рад. літературознавство», 1970, № 8
Й. О. Дзендзелівський