Українська мова. Енциклопедія
ГРУНСЬКИЙ Микола Кузьмич [28.IХ(10.Х) 1872, Суми — 13.VIII
1951, Київ] — укр. мовознавець, доктор філол. наук з 1912, з.
д. н. УРСР з 1941. Закін. 1896 істор.-філол. ф-т
Працював 1903 доцентом, а з 1907 — професором Юр'євського (тепер
Тартуський) ун-ту; з 1915 і до кінця життя — професор
(в 1919-20 був його ректором). У 40-х pp. одночасно працював ст. наук.
співробітником
Ін-ту мовознавства АН УРСР.
Досліджував проблеми походження старослов'ян. письма, полігр. особливості
й мову найдавніших пам'яток старослов'ян. писемності
(Київ. глаголичних листків,
Зографського та Охридського євангелій тощо), граматику й
історію слов'ян, мов та ін. Осн. праці:
«Пам'ятки й питання давньослов'янської писемності»
(т. 1-2, 1904-06, рос. мовою),
«Нариси з історії розробки синтаксису слов'янських мов»
(т. 1-2, 1910-11, рос. мовою),
«Білоруська мова в її минулому та сучасному вивченні» (1930) та ін.
Г. займався також питаннями педагогіки й методики викладання мови, автор підручників
«Граматика давньоцерковнослов'янської мови»,
«Лекції з церковнослов'янської мови» (обидва — 1906, рос. мовою),
«Російська мова» (1913, рос. мовою),
«Українська граматика» (1918),
«Історія форм української мови» (1931),
«Українська мова» (1933, болг. мовою; у співавт.),
«Вступ до слов'янського мовознавства» (1941) та ін.
Брав активну участь у підготовці сучас. укр. правопису.
Літ.:
- Булаховський Л. А. Микола Кузьмич Грунський. «Мовознавство», 1952, № 10.
- Лукінова Т. Б. Микола Кузьмич Грунський. «Мовознавство». 1972. № 6.
М. А. Жовтобрюх
Посилання на інші джерела на ту саму тему:
e-Енциклопедія історії України: ГРУНСЬКИЙ Микола Кузьмич.
Вікіпедія: Грунський Микола Кузьмич.