Українська мова. Енциклопедія
ГОРБАЧ Олекса [5.11 1918, с. Романів, тепер Перемишлянського р-ну
Львів, обл. — 23.V 1997, м. Берфурт (Райхельсгайм), Німеччина] —
укр. і нім. філолог, доктор філол. наук з 1951, професор з 1963, д. чл.
Європейського відділу
НТШ
з 1962.
Закін. 1940
у 1947-48 продовжив навчання в
Укр. вільному ун-ті (Мюнхен).
У 1948 захистив докторську дисертацію
«Наголос Зизанієвого „Лексису" з 1596 р.», 1951 — габілітаційну дисертацію
«Арго на Україні». Доцент
Укр. вільного ун-ту в Мюнхені
(1951), викладач укр. та польс. мов у Геттінген. (1952-59), Марбур.
(1956-58) і Франкфурт. (з 1958) ун-тів. З 1963 — надзв. професор слов'ян, філології
Укр. ун-ту в Римі.
В 1965-79 — професор, зав. кафедри славістики ун-ту Франкфурта-на-Майні,
1972-74 — декан відділення сх. і позаєвроп. мов і культур. Автор праць
з укр. арго: «Арго українських вояків» (1963), «Арго українських школярів і
студентів» (1966), «Арго слобожанських сліпців („невлів")» (1971); з
історії укр. лексикографії та лексикології: «Памво Беринда як етимолог»
(1956), «З історії української церковно-музичної термінології»,
«Найдавніший друкований чесько-український глосар з 1587 року»
(обидві — 1965), «Перший рукописний українсько-латинський словник Арсенія
Корецького-Сатановського та Єпіфанія Славинецького» (1968),
«„Dictionarum latino-slavonum" 1718-1724 Івана Максимовича» (1991) та
ін.; з укр. діалектології: «Північно-наддністрянська говірка й
діалектний словник села Романів Львівської області» (1965), «Діалектний
словник північно-добруджанської говірки села Муругиль над Дунаєм»
(1969), «Північно-волинська говірка й діалектний словник села Ступно,
колишнього повіту Здовбунів» (1973), «Південно-лемківська говірка й
діалектний словник села Красний Брід близько Меджилаборець
(Пряшівщина)» (1973), «Говірка Комарна й Комарнянщини» (1987) тощо.
Працював також у галузях сучас. укр. мови, ономастики, міжмовних
контактів, церковно-слов'ян. мови, полоністики та ін.
Фотомех. способом
Г. перевидав значну кількість раритетів мовозн. україністики, зокрема:
у 1974 — «Грамматіки славенскиѧ правилноє Сѵнтаґма»
Мелетія Смотрицького 1619;
у 1977 — «Грамматіки или писменница языка Словенъского» 1638;
у 1978 — «Грамматика малороссійскаго нарѣчія» 1818 і
«Прибавленіе къ Грамматикѣ малороссійскаго нарѣчія» 1822
О. Павловського;
в 1979 — «Grammatica Slavo-Ruthena»
M. Лучкая 1830;
y 1980 — «Грамматіка словенска»
Лаврентія Зизанія 1596;
у 1986 — «Граматика української мови»
В. Сімовича 1921;
у 1988 — «Адельфотес. Граматіка доброглаголиваго еллинословенскаго языка. Совершаннаго
искуства осми частей слова» 1591;
у 1982 — «Малоруско-німецкий словар»
Є. Желехівського та
С. Недільського 1882-86;
у 1985 — «Історичний словник українського языка»
Є. Тимченка
(в. 1-2, 1930-32; А-Ж); ін. праці:
у 1965 — «Нарис історії української мови»
П. Бузука
1927, у 1985 — «Покажчик з української мови. Матеріали по 1929 рік»
Л. Червінської та А. Дикого 1929-30,
у 1988 — «Нариси з історії української мови. Хрестоматія з пам'ятників
староукраїнщини XI-XVI1I вв.» 1924,
у 1986 — «Українська фраза»
М. Сулими 1928,
у 1990 — «Нариси з української синтакси у зв'язку з фразеологією та стилістикою»
С. Смеречинського 1932 і
«Граматика Лаврентія Зизанія 1596 p.»
M. Возняка 1911 тощо.
У такий же спосіб перевидав значну кількість
давніх праць з славістики.
Тв.:
- Зібрані статті, зб. 1-8. [Б. м.], 1991-1997.
Літ.:
- Studia Slavica in honorem viri doctissimi Olexa Horbatsch Festgabe zum 65 Geburtstag, Bd. 1-4. Munchen, 1983.
- 3aкревська Я. Олекса Горбач. Життево-бібліогр. нарис. Л., 1995.
- Гриценко П. Титан укр. науки — Олекса Горбач. В кн.: Warszawskie zeszyty ukrainoznawcze, t. 6-7. Warszawa, 1998.
Й. О. Дзендзелівськии.
Посилання на інші джерела на ту саму тему:
e-Енциклопедія історії України: ГОРБАЧ Олексій Теодорович.
Вікіпедія: Горбач Олекса Теодорович.