Українська мова. Енциклопедія

ГОЛОСКЕВИЧ Григорій Костянтинович (4.ХІ 1884,

     с. Супрунківці, тепер Кам'янець-Подільського р-ну Хмельн. обл.
     — 1935, м. Тобольськ, Росія) — укр. мовознавець. Закін. 1905
     Кам'янець-Поділ. духовну семінарію, 1906 — 11 навч. в Петерб.
     ун-ті. До 1918 вчителював у Ризі, Петербурзі, Києві. Один із
     засновників вид-ва «Слово» в Києві (1917-20). З 1919 працював у
     ВУАН, з 1922 — співробітник 
     Ін-ту укр. наук. мови ВУАН.
     Досліджував говірки Поділля, написав працю «Руська правопись
     зі словарцем» (1904), дав текстол. опис 
     ``Євсевієвого Євангелія
     1283 (1914), уклав «Український правописний словничок з
     короткими правилами правопису» (1914, 7-е вид. 1930). Один з
     укладачів «Російсько-українського словника» (1924-28). Видав
     «Короткі правила правопису. Словнички імен, географічних
     назв, назв різних установ» (1925). В 1929 заарештований як
     «член СВУ» 
     і засуджений на 5 років ув'язнення, яке відбував
     спочатку в Ярославлі, потім у Тобольську, де покінчив життя
     самогубством. Реабілітований 1989.
   

     З.Т. Франко