Українська мова. Енциклопедія
ГОЛОСКЕВИЧ Григорій Костянтинович (4.ХІ 1884,
с. Супрунківці, тепер Кам'янець-Подільського р-ну Хмельн. обл.
— 1935, м. Тобольськ, Росія) — укр. мовознавець. Закін. 1905
Кам'янець-Поділ. духовну семінарію, 1906 — 11 навч. в Петерб.
ун-ті. До 1918 вчителював у Ризі, Петербурзі, Києві. Один із
засновників вид-ва «Слово» в Києві (1917-20). З 1919 працював у
ВУАН, з 1922 — співробітник
Ін-ту укр. наук. мови ВУАН.
Досліджував говірки Поділля, написав працю «Руська правопись
зі словарцем» (1904), дав текстол. опис
``Євсевієвого Євангелія
1283 (1914), уклав «Український правописний словничок з
короткими правилами правопису» (1914, 7-е вид. 1930). Один з
укладачів «Російсько-українського словника» (1924-28). Видав
«Короткі правила правопису. Словнички імен, географічних
назв, назв різних установ» (1925). В 1929 заарештований як
«член СВУ»
і засуджений на 5 років ув'язнення, яке відбував
спочатку в Ярославлі, потім у Тобольську, де покінчив життя
самогубством. Реабілітований 1989.
З.Т. Франко