Українська мова. Енциклопедія

Василь Сімович

СІМОВИЧ Василь Іванович (псевд.  — Верниволя В.,

     Сімартич, Васаген; крипт.  —  В. С., Вв., В-я., В., Сім-ич;
     9.ІІІ 1880, с. Гадинківці, тепер Гусятинського р-ну Терноп.
     обл.  —  13.ІІІ 1944, Львів)  —  укр. мовознавець, культур, діяч,
     д. чл. 
     НТШ з 1923. Закін. 1904 
     Чернів. ун-т. 
     У 1904-14  —  викладач учит. семінарії у Чернівцях, 
     1914-19  —  керівник  шкіл, учит. курсів і редактор період, видань у таборах
     полонених українців з рос. армії в Австрії та Німеччині. З
     1923  —  професор, а в 1926-30  —  ректор 
     ``Укр. пед. ін-ту`` в
     Празі. З 1933  —  у Львові, займається видавничою і
     редакторською діяльністю, зокрема в НТШ та в редколегії
     «Української загальної енциклопедії» (1930-35). У 1940-41  —
     професор, зав. кафедри укр. мови, декан фі-лол. ф-ту 
     Львів. ун-ту;
     у липні 1941 обраний ректором ун-ту, але нім. окупац.
     влада не дозволила продовжити діяльність вузу. Осн. праці:
     «Практична граматика української мови» (1917), «Граматика
     української мови для самонавчання та в допомогу шкільній
     науці» (1921); статті «Українські йменники чоловічого роду на
     -о в історичному розвитку» (1929), «Українські чоловічі
     ймення осіб на "-но"» (1931), «До морфології українських
     прикметників» (1933), «Чи є ненаголошене українське е
     самостійною фонемою» (1935, нім. мовою), «В справі анархії в
     нашій правописи» (1912), «Найголовніші правила академічного
     правопису» (1923), «На теми мови» (1924), «Латина для нашої
     бібліографії» (1927), «"Славорутенська граматика" М. Лучкая»
     (1931) та ін.
   

Літ.:

     Й. О. Дзендзелівський.

Посилання на інші джерела на ту саму тему:
Енциклопедія українознавства: Василь Сімович.
Вікіпедія: Василь Сімович.