Українська мова. Енциклопедія
БІЛЕЦЬКИЙ-НОСЕНКО Павло Павлович [16(27).VIII 1774,
м. Прилуки, тепер Черніг. обл. — 11(23).VI 1856, с. Лапинці,
тепер у складі Прилук] — укр. письменник, перекладач,
мовознавець, етнограф. Закін. 1793 Шляхет. сухопутний кадет,
корпус у Петербурзі. Перебував на військ, службі. З 1798 в
чині капітана вийшов у відставку і мешкав переважно у своєму
маєтку в с. Лапиниях. У 1801 обраний
підсудком Прилуц. по-іі
іт. земського суду. Протягом 1807-09 — помічник попечителя
Прилуц. лікарні, з 1810 — наглядач (з 1812 — почесний
наглядач). Був членом
Т-ва наук при Харків. ун-ті (з 1817),
Вільного екон. т-ва у Петербурзі (з 1824),
Т-ва любителів рос. словесності при Моск. ун-ті.
Писав укр. і рос. мовами.
Серед худож. спадщини Б.-Н. — байки, казки, балади, поеми і
романи, переклади з нім. та франц. мов. З мовозн. праць за
життя автора надр. «Про мову малоруську» (1838), «Про перші
гражданські літери в Росії» (обидві рос. мовою) та ін. Б.-Н.
належить кілька етимол. розвідок, а також дослідження
«Лінгвістичні пам'ятки повір'їв у малоросіян...», «Граматика
південно-руської мови» (1843, рос. мовою; не опубл., доля
рукопису невідома). Укладав «Словарь герменевтический,
лингвистико-исторический, географический, с изъяснением
истинного смысла устарелых, вышедших из употребления
находящихся в летописях российских, старых законах и проч.»
(незакін.). До нашого часу дійшли тільки автограф і одна
копія «Словаря малороссийского или юго-восточнорусского
языка..., составленного по произношению, каким говорят в
Малой и Южной России...», над яким автор працював протягом
1838-43 (опубл. 1966 у серії ``«Пам'ятки української
мови»``}. Це диференційний укр.-рос. словник, у реєстрі
якого подано тільки ті елементи, що лексично, фонетично,
дериваційно й семантичне відмінні в обох мовах: напр.:
``Бабак`` (байбак) Сурок; ``Багато`` Много; ``Де``
Где; ``Ирдити`` Рдеть, краснеть. У його словникових
статтях широко наводяться фразеологізми, приказки, прислів'я,
фрази з живого мовлення тощо, іноді подаються етимол.
відомості, зіставлення з ін. мовами (напр.: ``Байда``
Пустословие, ``Байда`` Праздношатающийся. «Байды бити».
Ничего не делать...). Словник складено на основі власних
записів автора укр. говірок, насамперед, Лівобережжя,
історичної Полтавщини, творів тогочас. письменників. Тут є
також слова з давніх пам'яток. До реєстру введено флексії,
суфікси (при яких часто даються парадигми змінних слів),
префікси. Перед текстом словника вміщено розвідку «О языке
малороссийском», що є однією з перших спроб висвітлення
історії укр. літ. мови. У кінці книжки додано розвідку «О
придаточных окончательных корнях слов и слитных предлогах как
новых источниках изображения идей» — чи не першу з
дериватологічних праць в укр. мовознавстві. Праця Б.-H.,
реєстр якої налічує 20 000 вокабул, — перший великий словник
новоукр. мови.
В. В Німчук