
ІЛАРІОН (рр.н. і см. невід.) — київський церковний діяч і письменник 11 ст.,
перший митрополит з руських (з 1051). Був священиком в князівському с. Берестові
під Києвом. В 1051 за бажанням
Ярослава Мудрого,
який прагнув звільнитися від
прямого втручання Візантії в київські церковні справи, собор руських єпископів
висвятив І. київським митрополитом. Даних про його митрополитство після 1055
немає. І. — автор видатного церковно-богословського твору «Слово про закон і
благодать», написаного між 1037 і 1050. Основним змістом «Слова» було прославлення
Володимира Святославича
за запровадження християнства на Русі, возвеличення рідної
землі і церкви, незалежність якої від Візантії відстоював І. Був прихильником
політичної і культурної самостійності
Київської держави.
Посилання на інші джерела на ту саму тему:
e-Енциклопедія історії України: Іларіон.
Вікіпедія: Іларіон.