Кость Гордієнко

Матеріал з Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови
Перейти до: навігація, пошук
DIU.png

ГОРДІЄНКО КОСТЬ ГОРДІЄВИЧ (р.н. невід. — п. 5(16).5.1733) — кошовий отаман Запороької Січі (1702-1728, з перервами). Н. на Полтавщині. Навчався в Києво-Могилянській Колегії. На поч. 1702 обраний кошовим отаманом Старої Січі. Проводив незалежницьку політику, виступав проти посягань московського уряду на вольності Запоріжжя. Очолював воєнні операції запорожців проти гарнізонів московських фортець, збудованих в межах Вольностей Війська Запорізького. Спочатку знаходився в опозиції до гетьмана І. Мазепи через його формально лояльну політику щодо московського уряду. В березні 1708 Г., поборовши попередні протиріччя між ним і гетьманом, на чолі 8-тисячного загону запорожців приєднався (26.3.1709) до військ І. Мазепи у Диканьці. За посередництвом гетьмана 28.3.(8.4.)1709 уклав угоду з шведським королем Карлом XII про спільну боротьбу проти Московського царства. Поразка в Полтавській битві 1709 шведсько-українських військ змусила Г. відступити за межі України разом з І. Мазепою і Карлом XII. 26.6.1709 упорядкував переправу через Дніпро біля Переволочної, що дозволило гетьману, королю та частині гетьманських військ і запоріжців переправитись на правий берег. Після смерті І. Мазепи підтримував гетьмана П. Орлика, брав участь у створенні Конституції 1710. Весною 1711 очолював загін запорожців у невдалому поході П. Орлика на Правобережну Україну. В 1711-28 Г. обирався кошовим отаманом Олешківської Січі. Виступав проти повернення запорожців на територію України, підвладну московському уряду.