Відмінності між версіями «Що треба знати про сайт»

Матеріал з Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови
Перейти до: навігація, пошук
м (Захист на Що треба знати про сайт встановлено ([edit=sysop] (безстроково) [move=sysop] (безстроково)))
Рядок 1: Рядок 1:
 
=== Вміст сайту ===
 
=== Вміст сайту ===
На сайті йдеться не про «внутрішню» історію мови, тобто розвиток фонетики, словотвору, синтакси, еволюцію граматики тощo (це предмет лінґвістичного аналізу, проблема фахових мовознавців — див., зокрема, [ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ], [ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ]), а про історію «зовнішню», тобто події, пов'язані з мовою як визначальним чинником життя людини та суспільства.  
+
На сайті йдеться не про «внутрішню» історію мови, тобто розвиток фонетики, словотвору, синтакси, еволюцію граматики тощo (це предмет лінґвістичного аналізу, проблема фахових мовознавців — див., зокрема, [http://litopys.org.ua/ukrmova/um27.htm ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ], [http://litopys.org.ua/ukrmova/um26.htm ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ]), а про історію «зовнішню», тобто події, пов'язані з мовою як визначальним чинником життя людини та суспільства.  
  
 
=== Підґрунття сайту ===
 
=== Підґрунття сайту ===
 
Метою сайту є дати користувачеві якомога точнішу й надійнішу інформацію про зовнішню історію української мови. Подано посилання на різнопланові джерела, здебільшого наявні в Інтернеті. Найширше використано такі джерела:
 
Метою сайту є дати користувачеві якомога точнішу й надійнішу інформацію про зовнішню історію української мови. Подано посилання на різнопланові джерела, здебільшого наявні в Інтернеті. Найширше використано такі джерела:
*Яковенко Н.М. <i>Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII століття</i>. Київ: Генеза, 1997. [http://history.franko.lviv.ua/yak_content.htm http://history.franko.lviv.ua/yak_content.htm]
+
* [http://history.franko.lviv.ua/yak_content.htm Яковенко Н.М. <i>Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII століття</i>. Київ: Генеза, 1997.]
*Грицак Я. <i>Нарис історії України: формування модерної української нації XIX&nbsp;&ndash; XX&nbsp;ст</i>. Київ: Генеза, 2000. [http://history.franko.lviv.ua/gryc_content.htm http://history.franko.lviv.ua/gryc_content.htm]
+
*[http://history.franko.lviv.ua/gryc_content.htm Грицак Я. <i>Нарис історії України: формування модерної української нації XIX&nbsp;&ndash; XX&nbsp;ст</i>. Київ: Генеза, 2000.]
*<i>Довідник з історії України (А-Я)</i>.  За заг. ред.І.&nbsp;Підкови, Р.&nbsp;Шуста. 2-е вид., доопр. і доповн. Київ: Генеза, 2001. [http://history.franko.lviv.ua/dovidnyk.htm http://history.franko.lviv.ua/dovidnyk.htm]
+
*[http://history.franko.lviv.ua/dovidnyk.htm <i>Довідник з історії України (А-Я)</i>.  За заг. ред.І.&nbsp;Підкови, Р.&nbsp;Шуста. 2-е вид., доопр. і доповн. Київ: Генеза, 2001.]
*e-Енциклопедія історії України [http://www.history.org.ua/?l=EHUs http://www.history.org.ua/?l=EHUs]
+
*[http://www.history.org.ua/?l=EHUs e-Енциклопедія історії України.]
*Юридична енциклопедія [http://cyclop.com.ua/content/view/330/43/ http://cyclop.com.ua/content/view/330/43/]
+
*Сайт [http://litopys.org.ua/index.html ІЗБОРНИК. Історія України IX-XVIII ст. Першоджерела та інтерпретації] та його [http://izbornyk.org.ua/ дзеркало]
*Українська Вікіпедія [http://uk.wikipedia.org/wiki/ http://uk.wikipedia.org/wiki/]
+
*[http://cyclop.com.ua/content/view/330/43/ Юридична енциклопедія.В 6 т. /Редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. — К.: «Укр. енцикл.», 1998.]
 +
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/ Українська Вікіпедія]
 
*<i>Українська мова. Енциклопедія</i>. Редкол.: Русанівський&nbsp; В.М., Тараненко&nbsp;О.О (співголови), Зяблюк&nbsp;М.П., та ін. Київ: Українська енциклопедія, 2000.
 
*<i>Українська мова. Енциклопедія</i>. Редкол.: Русанівський&nbsp; В.М., Тараненко&nbsp;О.О (співголови), Зяблюк&nbsp;М.П., та ін. Київ: Українська енциклопедія, 2000.
 
*<i>Енциклопедія українознавства. Загальна частина</i>. В 3-х томах. Київ: Інститут археографії, 1994.
 
*<i>Енциклопедія українознавства. Загальна частина</i>. В 3-х томах. Київ: Інститут археографії, 1994.
Рядок 34: Рядок 35:
 
=== Помилки та їх усування ===
 
=== Помилки та їх усування ===
  
Звичайно, таблиця не є всеосяжною й не застрахована від помилок, хиб та прогалин. Оскільки укладач не має ані часу, ані бажання боротися з інтернет-вандалізмом, сторінки сайту захищено. Усі зміни вносять лише адміністратори. Про завважені помилки прошу повідомляти адміністраторів, контактна адреса movahistory@gmail.com.
+
Звичайно, таблиця не є всеосяжною й не застрахована від помилок, хиб та прогалин. Оскільки укладач не має ані часу, ані бажання боротися з інтернет-вандалізмом, сторінки сайту захищено. Усі зміни вносять лише адміністратори. Про завважені помилки прошу повідомляти адміністраторів, контактна адреса [mailto:movahistory@gmail.com movahistory@gmail.com].
 
Укладач буде вдячний за критичні зауваги, поправки, уточнення та вказівки на події чи джерела, що їх бракує в таблиці. Ваші зауваги буде оперативно враховано.
 
Укладач буде вдячний за критичні зауваги, поправки, уточнення та вказівки на події чи джерела, що їх бракує в таблиці. Ваші зауваги буде оперативно враховано.
  
 
=== Про співпрацю та участь у проєкті ===
 
=== Про співпрацю та участь у проєкті ===
  
Користувачі, що бажають зробити внесок у розвиток сайту, мають зареєструватися на сайті й повідомити про своє бажання брати участь у проєкті на контактну адресу movahistory@gmail.com. За умови дотримуватись засад сайту, вони отримають відповідний доступ і зможуть вносити правки у наявний текст чи створювати свої тексти.
+
Користувачі, що бажають зробити внесок у розвиток сайту, мають зареєструватися на сайті й повідомити про своє бажання брати участь у проєкті на контактну адресу [mailto:movahistory@gmail.com movahistory@gmail.com]. За умови дотримуватись засад сайту, вони отримають відповідний доступ і зможуть вносити правки у наявний текст чи створювати свої тексти.
  
 
=== Засади сайту ===
 
=== Засади сайту ===

Версія за 13:14, 29 березня 2010

Вміст сайту

На сайті йдеться не про «внутрішню» історію мови, тобто розвиток фонетики, словотвору, синтакси, еволюцію граматики тощo (це предмет лінґвістичного аналізу, проблема фахових мовознавців — див., зокрема, ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ, ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ), а про історію «зовнішню», тобто події, пов'язані з мовою як визначальним чинником життя людини та суспільства.

Підґрунття сайту

Метою сайту є дати користувачеві якомога точнішу й надійнішу інформацію про зовнішню історію української мови. Подано посилання на різнопланові джерела, здебільшого наявні в Інтернеті. Найширше використано такі джерела:

Перші три джерела складають узгоджений комплекс, що його головні засади поділяє й укладач сайту. Проте технічне оформлення електронної версії книжок в багатьох випадках не дає змоги використовувати ці джерела безпосередньо (на жаль, неможливо робити посилання на більшість статей довідника). Тому укладач створив на сайті дзеркала тих статей, що на них є посилання.

Структура сайту

Основою сайту є хронологічна таблиця. Вона дає читачеві змогу побачити розмаїття різнопланових подій, що безпосередньо чи опосередковано впливали на розвиток української мови. Кожен пункт має посилання на першоджерела, переважно доступні в Інтернеті. Хронологічна таблиця містить дати й факти з історії писемної мови, зокрема функціювання мови в церкві, офіційній сфері, правництві, науці й освіті, укладання словників, творення підручників, розвитку преси. Історію української мови неможливо вивчити та усвідомити, не торкаючися еволюції цензурних заборон та адміністративних заходів. Докладно висвітлено питання, пов'язані з розвитком правопису, лексикографії та термінології. Подано дати найважливіших подій, пов'язаних з мовою: заснування навчальних закладів, друкарень, видавництв, наукових та освітніх товариств тощо. Таблиця не містить даних, пов'язаних із важливою, але надто великою темою нової української літератури (наведено лише кілька посилань, що стосуються найкардинальніших подій), проте висвітлює працю письменників у царині мовознавства та лексикографії. Дати подано за джерелами\footnote[1]{Питання точного датування досить тонке і в деяких випадках потребує окремого дослідження. Тут зазначимо лише, що країни, до складу яких в різні часи входили українські землі, приймали датування за григоріянським календарем неодночасно: Польща в жовтні 1582 р., Австрія в січні 1584 р., Угорщина в листопаді 1587 р., Росія в лютому 1918 р., Україна (УНР) в лютому 1918 р.}. Деякі події з історії мови неможливо збагнути, не знаючи тодішніх історичних умов. Отже, постала потреба подати історичне тло мовних подій. Таблиця містить дати деяких (не завжди визначних) історичних подій, що так чи так вплинули на долю мови, а також найпотрібніший історичний матеріял та історичні коментарі. Такі пункти подано дрібнішим шрифтом. Укладач не мав на меті давати хронологію подій, що відбулися після здобуття незалежности, бо цей період менш-більш відомий читачам. Хронологія тут дуже фраґментарна, заторкнуто лише деякі події, що видаються укладачеві найважливішими. Другим шаром сайту є енциклопедичні статті з різних джерел, що їх немає в Інтернеті, або немає змоги посилатися на них. У статтях подано посилання на інші статті цього сайту, посилання на інші сайти, де є статті на ту ж тему, та посилання на тексти творів і документів, що є на цьому сайті чи доступні в Інтернеті.

Структура енциклопедичної статті

Усі тексти енциклопедичних статей (за винятком текстів у фігурних дужках) є точними копіями першоджерел. Кожна така стаття має надзаголовок із назвою джерела, і її подано на кольоровому тлі, що відповідає даному джерелу. Усі додатки до статей, додаткову літературу та посилання на інші джерела подано на білому тлі. Якщо стаття не має кольорового тла та надзаголовка, це означє, що її написав автор сайту за матеріялами, наведеними у переліку літератури.

Бібліотека

Окремим підрозділом сайту буде бібліотека текстових та графічних електронних копій книжок та статей. Книжки виставлено у форматі pdf (текстові файли) та djvu (графічні, можливо з OCR шаром). Головна перевага формату djvu для образів — за однакової якости значно менший обсяг файлу (приблизно в 5 разів), ніж pdf. Аби читати цей формат, треба встановити на комп’ютер користувача будь яку програму-проглядач. Залити проглядача з Інтернету можна безплатно, наприклад, з офіційного сайту djvu: http://djvu.org/resources/ Крім того, в Інтернеті є баґато інших безплатних програм-проглядачів цього формату.

Додаткові сторінки

Дають змогу подивитися списки використаних на сайті першоджерел та скорочень.

Помилки та їх усування

Звичайно, таблиця не є всеосяжною й не застрахована від помилок, хиб та прогалин. Оскільки укладач не має ані часу, ані бажання боротися з інтернет-вандалізмом, сторінки сайту захищено. Усі зміни вносять лише адміністратори. Про завважені помилки прошу повідомляти адміністраторів, контактна адреса movahistory@gmail.com. Укладач буде вдячний за критичні зауваги, поправки, уточнення та вказівки на події чи джерела, що їх бракує в таблиці. Ваші зауваги буде оперативно враховано.

Про співпрацю та участь у проєкті

Користувачі, що бажають зробити внесок у розвиток сайту, мають зареєструватися на сайті й повідомити про своє бажання брати участь у проєкті на контактну адресу movahistory@gmail.com. За умови дотримуватись засад сайту, вони отримають відповідний доступ і зможуть вносити правки у наявний текст чи створювати свої тексти.

Засади сайту

Кожен пункт таблиці має посилання на джерело. Повну назву джерела неодмінно вносимо у список використаної літератури й встановлюємо посилання на нього. Це не стосується пунктів, де зацитовано періодичне видання, позаяк дату зафіксовано в таблиці, а назва є в тексті повідомлення. Також не подаємо посилань на повідомлення про вихід друком словників, бо сам словник є першоджерелом. Цитати, коли це можливо, подаємо зі збереженням авторського правопису. В енциклопедичній статті на кожне прізвище, що його вперше згадано, подаємо посилання на персоналію (звичайно, якщо є хоч якась інформація про цю особу). Також бажано давати посилання на статті про навчальні заклади, громадські, політичні чи професійні об’єднання, державні заклади, видавництва, друкарні, періодичні видання. Якщо відомі інші ресурси на цю тему в Інтернеті, обов’язково подаємо посилання на них.