Victor Kubai: перейменував «Іван Франко» на «Франко Іван»

2010-04-25T13:54:13Z

перейменував «Іван Франко» на «Франко Іван»

Victor Kubai в 19:55, 8 березня 2010

2010-03-08T19:55:31Z

Victor Kubai в 19:54, 8 березня 2010

2010-03-08T19:54:15Z

Показати зміни

Victor Kubai: Захист на Іван Франко встановлено ([edit=sysop] (безстроково) [move=sysop] (безстроково))

2009-11-22T11:09:28Z

Захист на Іван Франко встановлено ([edit=sysop] (безстроково) [move=sysop] (безстроково))

Victor Kubai: Створена сторінка: =Українська мова. Енциклопедія=

ФРАНКО Іван Якович (27.VIII 1866, с.&n…

2009-11-22T11:09:17Z

Створена сторінка: =Українська мова. Енциклопедія= <div style="background-color:#EEE5DE"> ФРАНКО Іван Якович (27.VIII 1866, с.&n…

Нова сторінка

=Українська мова. Енциклопедія=
<div style="background-color:#EEE5DE">
ФРАНКО Іван Якович (27.VIII 1866, с. Нагуєвичі, теп. Івана Франка
Дрогобицького р-ну Львів, обл. — 28.V 1916, Львів) — укр. мислитель,
письменник, літературознавець, фольклорист, мовознавець, перекладач і
перекладознавець, палеограф, етнограф, історик, економіст, публіцист,
громад, діяч. Навч. 1875 у
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A3%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82 Львів. ун-ті],
закін. 1891
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%A3%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82 Чернів. ун-т].
В 1893 у Відні захистив докт. дисертацію. З 1898 Ф. керував етногр.
комісією при
[[Наукове Товариство ім. Шевченка|Наук. т-ві ім. Шевченка]]
і брав участь у редагуванні «Етнографічного збірника». Організатор випуску
ряду період, видань.
Ф. належать визначні зразки політ., філос. та інтимної лірики, прозові,
драм. твори. Він — автор праць з історії і теорії л-ри, історії образотв.
мист-ва тощо, численних перекладів творів світ. л-ри (франц., нім., англ.,
рос., польс., чес., серб., хорв., старогрец., лат., араб., ассиро-вавилон. та ін.).


Мовозн. інтереси Ф. досить широкі та багатопланові. Відомо більше 20 лінгв.
праць, заміток та рецензій Ф. укр., польс., нім. мовами, а також майже 150 праць,
які мають безпосередню дотичність до мовознавства. Розуміючи мову як «спосіб комунікації
людей з людьми», Ф. відзначав, що її виникнення має реальний грунт — здатність
людського горла творити звуки. У ст. «Мислі о еволюції в історії людськості»
(1881) Ф. пише: «Аж коли чоловік почав жити громадами, показалась у нього потреба
постійного порозуміння у всяких речах і виробився систем таких голосових знаків».
Ф., поділяючи біол. концепцію нім. славіста А. Шлейхера, розглядав мову як живий
організм, що постійно розвивається. У центрі уваги Ф. були питання історії укр.
літ. мови 2-ї пол. 19 --- поч. 20 ст. Поборовши мовні вагання
перших років літ. праці, Ф. рішуче виступив проти
[[ Москвофільство|москвофіл.]] [[Язичіє|язичія]],
зазначивши, що літ. мова
повинна формуватися на нар. основі. У ст. «Етимологія і фонетика в южноруській
літературі» (1894) Ф. науково обґрунтував переваги фонет. правопису для укр. літ.
мови. Виступив Ф. і проти намагань «латинізувати» укр. графіку, заявивши у праці
«Азбучна війна в Галичині 1869 р.» (1912), що це був би найтяжчий удар не лише по
укр. мові, а й по всій укр. культурі. Ф. дав досить повну і загалом об'єктив,
картину розвитку літ.-писем. мови 16-18 ст. У відомій ст. «Літературна мова і
діалекти» (1907) Ф. заявив, що укр. народ повинен мати одну літ. мову, в основі
якої лежать говори Серед. Наддніпрянщини, мова
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%82%D0%BB%D1%8F%D1%80%D0%B5%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD І. Котляревського],
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%B0-%D0%9E%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE Г. Квітки-Основ'яненка],
[[Тарас Шевченко|Т. Шевченка]],
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%BE_%D0%92%D0%BE%D0%B2%D1%87%D0%BE%D0%BA Марка Вовчка],
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B5%D1%87%D1%83%D0%B9-%D0%9B%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 І. Нечуя-Левицького],
бо «у мові тих письменників лежить основа того типу, яким мусить явитися вироблена
літературна мова всіх українців», бо «та мова на величезному просторі від Харкова до
Кам'янця-Подільського виявляла таку одностайність, такий брак різкіших відмін,
який вповні відповідав українському національному типові». Мова
Т. Шевченка
була еталоном для Ф. Він глибоко вивчав її і перший дослідив мовну лабораторію Великого
Кобзаря. Ф. вважав, що укр. літ. мова може і повинна обслуговувати всі сфери
людської діяльності. Наприкінці 19 — поч. 20 ст. укр. мові, за словами Ф.,
«приходилось здобувати нові поля невідомих досі понять» (ст. «Михайло Старицький»,
1902). Ф. все робив, щоб для цих нових понять з'являлися в літ. укр. мові відповідні
слова та терміни, взяті з нар. мови, запозичені з ін. мов, інтернаціоналізми,
утворені діячами науки і культури (див.
«Ковані слова»).
Він дав сучасне тлумачення поняття «науковий термін» і фактично став основоположником
наук.-публіцист. стилів укр. мови. Ф. сприяв утвердженню новітньої мовозн.
термінології. Одним із перших увів в укр. мову терміни «арго», «фонетична
альтернація», «ономастика», «синтаксична конструкція», «суфікс», «означення»
та ін. Заслуги Ф. є і в ін. ділянках укр. мовознавства. Діалектол. погляди Ф.
викладено в ст. «Літературна мова і діалекти» (1907), в ін. працях. Він чітко
розрізняв і послідовно вивчав тер. і соціальні діалекти, визначив їх особливості,
вказав на характер взаємодії літ. мови і діалектів, дав класифікацію західноукр.
говорів, яка майже не відрізняється від прийнятої сучасною діалектологією.
Дослідженням «Причинки до української ономастики» (1906) Ф. започаткував укр.
ономастичну науку, а тритомною працею «Галицько-руські народні приповідки»
(1901-10) дав неперевершений зразок лексикогр. розробки укр. фразеології.
Не втратили наук. цінності і текстол. праці Ф. «Увага про назву „Палінодія"»
(1903), «Кінцеві записки в староруських рукописах» (1906), «Дві замітки до
тексту найдавнішої літописі» (1908) та ін.


Ф. був незрівнянним практиком і теоретиком перекладу. Праця «Каменярі. Український
текст і польський переклад. Дещо про штуку перекладання» (1912) — свого роду
енциклопедія перекладозн. думки і справи того часу в Україні. Ф. знали і глибоко
шанували відомі філологи — його сучасники
([[Ватрослав Ягич|В. Ягич]],
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D1%8F О. Потебня],
[[Алєксєй Шахматов|О. Шахматов]],
[[Агатангел Кримський|А. Кримський]] та ін.).
В 1906 рада
Харків. ун-ту одностайно присудила йому ступінь доктора рос. словесності. В
1907 з політ. міркувань реакц. кола Росії перешкодили обранню його дійсним членом Петерб. АН.


'''Тв.:''' ''Зібр. тв.'', т. 1-50. К., 1976-86.

 '''Літ.''':
<ul><li>Ващенко В. С. ''Іван Франко і питання укр. ономастики''. «Наук. зап. Дп. ун-ту», 1956, т. 57, в. 10, ч. 2.</li>
<li>Корнієнко Н. П. ''Деякі питання історії мови в працях Івана Франка''. «Наук. зап. Дрогоб. пед. ін-ту», 1962, т. 9.</li>
<li>Москаленко А. А. '' І. Я. Франко про укр. азбуку і правопис''. «Наук. зап. Ізмаїл. пед. ін-ту», 1962, в. 3.</li>
<li> Ковалик І. І. ''Наукова лінгв. проблематика в працях Івана Франка''. В кн.: Іван Франко. Статті і мат-ли, зб. 12. К., 1965.</li>
<li> Білодід І. К. ''Каменяр укр. слова''. К., 1966.</li>
<li>Франко З. Т. ''Франко як мовознавець''. «Мовознавство», 1986, № 4.</li>
<li>Панько Т. I. ''Мова і нація в естет. концепції І. Франка''. Л., 19927
</li></ul>


Є. С. Регушевський </div>

'''''Посилання на інші джерела на ту саму тему:''''' 
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD Вікіпедія: Франко Іван Якович.]


[[Категорія:Персоналії]]
[[Категорія:Громадський діячі]]
[[Категорія:Науковці]]
[[Категорія:Етнографи]]
[[Категорія:Мовознавці]]
[[Категорія:Письменники]]
[[Категорія:Перекладачі]]
[[Категорія:Видавці]]

@@ Рядок 14: / Рядок 14: @@
 ;Літ.:
-:*Ващенко В. С. ''Іван Франко і питання укр. ономастики''. «Наук. зап. Дп. ун-ту», 1956, т. 57, в. 10, ч. 2 *Корнієнко Н. П. ''Деякі питання історії мови в працях Івана Франка''. «Наук. зап. Дрогоб. пед. ін-ту», 1962, т.&nbsp;9 :*Москаленко А. А. '' І. Я. Франко про укр. азбуку і правопис''. «Наук. зап. Ізмаїл. пед. ін-ту», 1962, в.&nbsp;3 :*Ковалик І. І. ''Наукова лінгв. проблематика в працях Івана Франка''. В кн.: Іван Франко. Статті і мат-ли, зб.&nbsp;12. К., 1965. :*Білодід І. К. ''Каменяр укр. слова''. К., 1966 :*Франко З. Т. ''Франко як мовознавець''. «Мовознавство», 1986, № 4. :*Панько Т. I. ''Мова і нація в естет. концепції І. Франка''. Л., 19927
+:*Ващенко В. С. ''Іван Франко і питання укр. ономастики''. «Наук. зап. Дп. ун-ту», 1956, т. 57, в. 10, ч. 2
 Є. С. Регушевський </div>

← Попередня версія	Версія за 13:54, 25 квітня 2010
(Немає відмінностей)

← Попередня версія	Версія за 11:09, 22 листопада 2009
(Немає відмінностей)

Франко Іван - Історія редагувань

Victor Kubai: перейменував «Іван Франко» на «Франко Іван»

Victor Kubai в 19:55, 8 березня 2010

Victor Kubai в 19:54, 8 березня 2010

Victor Kubai: Захист на Іван Франко встановлено ([edit=sysop] (безстроково) [move=sysop] (безстроково))

Victor Kubai: Створена сторінка: =Українська мова. Енциклопедія= ФРАНКО Іван Якович (27.VIII 1866, с.&n…

Victor Kubai: Створена сторінка: =Українська мова. Енциклопедія=

ФРАНКО Іван Якович (27.VIII 1866, с.&n…