Український правопис 1946 р. Передмова. - Історія редагувань

Victor Kubai: перейменував «Український правопис 1946 р. Пердмова.» на «Український правопис 1946 р. Передмова.»

2011-02-12T19:22:43Z

перейменував «Український правопис 1946 р. Пердмова.» на «Український правопис 1946 р. Передмова.»

Victor Kubai в 19:48, 10 лютого 2011

2011-02-10T19:48:34Z

Victor Kubai в 18:36, 10 лютого 2011

2011-02-10T18:36:10Z

Victor Kubai в 18:30, 10 лютого 2011

2011-02-10T18:30:35Z

Victor Kubai: Створена сторінка:
==Український правопис. К.: Українське держ. вид-во, - 1946р.Номери ст…

2011-02-10T18:28:30Z

Створена сторінка: <div style="background-color:#FFE7BA"> ==Український правопис. К.: Українське держ. вид-во, - 1946р.<ref>Номери ст…

Нова сторінка

<div style="background-color:#FFE7BA">
==Український правопис. К.: Українське держ. вид-во, - 1946р.<ref>Номери сторінок (грубий шрифт зеленого кольору) подано за першоджерелом.</ref>==

[[Файл:UP 46.png|200px|thumb|left|Титул.]]

===ПЕРЕДМОВА===

Питання про потребу переглянути український правопис виникло ще за кілька років до Вітчизняної війни. Неврегульованість багатьох моментів у самому правописному кодексі, прийнятому в 30-х роках, а також самостійні зміни, запроваджені газетами на підставі ще не затверджених проектів, розхитали, наш правопис. Особливо шкідливі були ці хитання в школі, де болюче відчувалися іноді кричущі протиріччя між тим, чого навчали за правилами і що не збігалося з практикою неучбової книги та багатьох органів преси (напр., чеський, паризький — за правилами, чешський, парижський — за практикою друку; різні написання іншомовних слів).

Дбаючи за культурні потреби українського народу і в суворий час Вітчизняної війни, Уряд у 1942 році звернувся до Академії наук УРСР з пропозицією поновити роботу над урегулюванням і удосконаленням українського правопису. Президія Академії наук доручила в Уфі цю роботу дійсному членові Академії Л. А. Булаховському, який, склавши з участю наукових працівників Інституту мови і літератури на підставі попередніх проектів з відповідними значними змінами новий, ознайомив із ним Інститут мови і літератури Академії на відкритих широких зборах і 2 жовтня 1942 року доповів свій проект Президії Академії, що схвалила викладені принципи, а проект передала Урядові. З наказу Уряду проект було розглянуто ще раз комісією під головуванням Заступника Голови Ради Народних Комісарів УРСР тов. М. П. Бажана у складі дійсних членів Академії наук П. Г. Тичини та М. Т. Рильського, письменника Ю. І. Яновського та автора проекту дійсного члена Академії наук Л. А. Булаховського і, з деякими змінами, апробовано для затвердження. З апробованим проектом широку громадськість було ознайомлено в Уфі на зборах, скликаних для цього Народним Комісаром Освіти УРСР тов. П. Г. Тичиною.

28 серпня 1943 року під Харковом у воєнній обстановці проект та думки правописної комісії, що прибула туди в повному складі, були викладені на нараді в присутності; Голови Ради Народних Комісарів УРСР тов. М. С. Хрущова, Голови Президії Верховної ради УРСР тов. М. С. Гречухи, Секретаря ЦК КП(б) У тов. Д. С. Коротченка, Заступника Голови Ради Народних Комісарів УРСР тов. В. Ф. Старченка 4 і Секретаря ЦК КП(б) У по пропаганді тов, К. З. Литвина. Проект в основному було схвалено, і затвердження його доручено Народному Комісарові Освіти УРСР тов. П. Г. Тичині.

8 травня 1945 року Рада Народних Комісарів УРСР постановила: «З метою врегулювання українського правопису відповідно до зрослих вимог культури, науки й мовної практики населення України проект українського правопису, розроблений Інститутом мовознавства Академії наук Української РСР під керівництвом дійсного члена Академії наук УРСР тов. Л. А. Булаховського й затверджений Народним Комісаром Освіти УРСР тов. П. Г. Тичиною, схвалити».

При укладанні правопису провідними настановами були такі:
:1. Подбати в першу чергу про врегулювання чинного правопису, без поважних підстав не відходячи від того, що вже усталилось, отже, в основному не примушуючи культурну масу країни переучуватись.
:2. Зберегти народні засади правопису — його близькість до вимови широких .мас.
:3. Орієнтуватись в усьому важливому, що становить специфіку мови, саме на цю специфіку (фонетика, морфологія), як вона відбивалась і відбивається в мові найкращих письменників.
:4. У тих моментах, які за їх природою е спільні з іншими мовами (розділові знаки, правопис великих і малих літер, написання разом і окремо), забезпечити єдність із правописами братніх народів Радянського Союзу, особливо — російського, орієнтуючись на останній проект Державної комісії.
:5. Уникати в міру можливості варіантів написань.
:6. Якомога скоротити кількість винятків із правил.
:7. При формулюванні правил — орієнтуватись на рівень розуміння людей з повною середньою освітою.
:8. Історичні коментарі до правил, що подаються в примітках, викласти без порушення наукової правильності на догоду популярності викладу, але разом із тим без зайвих подробиць і вузько спеціальних моментів.

Оскільки подавані в «Українському правописі» правила не можуть охопити всіх окремих випадків, доконечним додатком до нього в практиці має стати «Орфографічний словник», що його згодом випустить Народний комісаріат освіта УРСР.5

===УКРАЇНСЬКИЙ АЛФАВІТ ===

Aa, Бб, Вв, Гг, Дд, Ее, Єє, Жж, Зз, Ик, Іі, Її, Йй, Кк,

Лл, Мм, Нк, Оо, Пп, Рр, Сс, Тт, Уу, Фф, Xx, Цц, Чч,

Шш, Щщ, Юю, Яя, Ьь.

:'''Примітка 1.''' Апостроф (') в алфавіт не входить І на
розміщення сліз у словнику не впливаі·; напр., ''бур'я́н, бу́ряний''
стоятимуть поруч.
'''ь''' має своє місце в алфавіті; тому ''тьо́пнути'' в словнику
стоятиме не після ''то́пнути,'' а після слів, що починаються з ''тя''.

:'''Примітка 2.''' '''дж''' і '''дз''' (для означення африкат) не входять
в алфавіт, отже, такі слова, як ''джерело́, дзвін,'' стоятимуть
у словнику під буквою (літерою) '''д'''.

----
<references/>

[[Категорія:Правопис]]

← Попередня версія		Версія за 19:48, 10 лютого 2011
Рядок 11:		Рядок 11:

	28 серпня 1943 року під Харковом у воєнній обстановці проект та думки правописної комісії, що прибула туди в повному складі, були викладені на нараді в присутності; Голови Ради Народних Комісарів УРСР тов. М. С. Хрущова, Голови Президії Верховної ради УРСР тов. М. С. Гречухи, Секретаря ЦК КП(б) У тов. Д. С. Коротченка, Заступника Голови Ради Народних Комісарів УРСР тов. В. Ф. Старченка <b id='4'><font color="green">4</font></b> і Секретаря ЦК КП(б) У по пропаганді тов, К. З. Литвина. Проект в основному було схвалено, і затвердження його доручено Народному Комісарові Освіти УРСР тов. П. Г. Тичині.		28 серпня 1943 року під Харковом у воєнній обстановці проект та думки правописної комісії, що прибула туди в повному складі, були викладені на нараді в присутності; Голови Ради Народних Комісарів УРСР тов. М. С. Хрущова, Голови Президії Верховної ради УРСР тов. М. С. Гречухи, Секретаря ЦК КП(б) У тов. Д. С. Коротченка, Заступника Голови Ради Народних Комісарів УРСР тов. В. Ф. Старченка <b id='4'><font color="green">4</font></b> і Секретаря ЦК КП(б) У по пропаганді тов, К. З. Литвина. Проект в основному було схвалено, і затвердження його доручено Народному Комісарові Освіти УРСР тов. П. Г. Тичині.
		+
		+	<span id='photo'>[[Файл:Pomirky 28 08 43.png\|400px\|thumb\|left\|Село Помірки (під Харковом) обговорення проекту укр. правопису: П. Тичина, М. Рильський, М. Бажан, Л. Булаховський, Ю. Яновський та інші.]]</span>

	8 травня 1945 року Рада Народних Комісарів УРСР постановила: «З метою врегулювання українського правопису відповідно до зрослих вимог культури, науки й мовної практики населення України проект українського правопису, розроблений Інститутом мовознавства Академії наук Української РСР під керівництвом дійсного члена Академії наук УРСР тов. Л. А. Булаховського й затверджений Народним Комісаром Освіти УРСР тов. П. Г. Тичиною, схвалити».		8 травня 1945 року Рада Народних Комісарів УРСР постановила: «З метою врегулювання українського правопису відповідно до зрослих вимог культури, науки й мовної практики населення України проект українського правопису, розроблений Інститутом мовознавства Академії наук Української РСР під керівництвом дійсного члена Академії наук УРСР тов. Л. А. Булаховського й затверджений Народним Комісаром Освіти УРСР тов. П. Г. Тичиною, схвалити».

← Попередня версія	Версія за 19:22, 12 лютого 2011
(Немає відмінностей)

@@ Рядок 6: / Рядок 6: @@
 ===ПЕРЕДМОВА===
-Питання про потребу переглянути український правопис виникло ще за кілька років до Вітчизняної війни. Неврегульованість багатьох моментів у самому правописному кодексі, прийнятому в 30-х роках, а також самостійні зміни, запроваджені газетами на підставі ще не затверджених проектів, розхитали, наш правопис. Особливо шкідливі були ці хитання в школі, де болюче відчувалися іноді кричущі протиріччя між тим, чого навчали за правилами і що не збігалося з практикою неучбової книги та багатьох органів преси (напр., чеський, паризький — за правилами, чешський, парижський — за практикою друку; різні написання іншомовних слів).
+Питання про потребу переглянути український правопис виникло ще за кілька років до Вітчизняної війни. Неврегульованість багатьох моментів у самому правописному кодексі, прийнятому в 30-х роках, а також самостійні зміни, запроваджені газетами на підставі ще не затверджених проектів, розхитали, наш правопис. Особливо шкідливі були ці хитання в школі, де болюче відчувалися іноді кричущі протиріччя між тим, чого навчали за правилами і що не збігалося з практикою неучбової книги та багатьох органів преси (напр., ''чеський, паризький'' — за правилами, ''чешський, парижський'' — за практикою друку; різні написання іншомовних слів).
 Дбаючи за культурні потреби українського народу і в суворий час Вітчизняної війни, Уряд у 1942 році звернувся до Академії наук УРСР з пропозицією поновити роботу над урегулюванням і удосконаленням українського правопису. Президія Академії наук доручила в Уфі цю роботу дійсному членові Академії Л. А. Булаховському, який, склавши з участю наукових працівників Інституту мови і літератури на підставі попередніх проектів з відповідними значними змінами новий, ознайомив із ним Інститут мови і літератури Академії на відкритих широких зборах і 2 жовтня 1942 року доповів свій проект Президії Академії, що схвалила викладені принципи, а проект передала Урядові. З наказу Уряду проект було розглянуто ще раз комісією під головуванням Заступника Голови Ради Народних Комісарів УРСР тов. М. П. Бажана у складі дійсних членів Академії наук П. Г. Тичини та М. Т. Рильського, письменника Ю. І. Яновського та автора проекту дійсного члена Академії наук Л. А. Булаховського і, з деякими змінами, апробовано для затвердження. З апробованим проектом широку громадськість було ознайомлено в Уфі на зборах, скликаних для цього Народним Комісаром Освіти УРСР тов. П. Г. Тичиною.
@@ Рядок 15: / Рядок 15: @@
 При укладанні правопису провідними настановами були такі:
-:1. Подбати в першу чергу про врегулювання чинного правопису, без поважних підстав не відходячи від того, що вже усталилось, отже, в основному не примушуючи культурну масу країни переучуватись.
+:1. Подбати в першу чергу про <span class='xtnd'>врегулювання</span> чинного правопису, без поважних підстав не відходячи від того, що вже усталилось, отже, в основному не примушуючи культурну масу країни переучуватись.
-:2. Зберегти народні засади правопису — його близькість до вимови широких .мас.
+:2. Зберегти народні засади правопису — його близькість до вимови широких мас.
 :3. Орієнтуватись в усьому важливому, що становить специфіку мови, саме на цю специфіку (фонетика, морфологія), як вона відбивалась і відбивається в мові найкращих письменників.
-:4. У тих моментах, які за їх природою е спільні з іншими мовами (розділові знаки, правопис великих і малих літер, написання разом і окремо), забезпечити єдність із правописами братніх народів Радянського Союзу, особливо — російського, орієнтуючись   на останній проект Державної комісії.
+:4. У тих моментах, які за їх природою є спільні з іншими мовами (розділові знаки, правопис великих і малих літер, написання разом і окремо), забезпечити єдність із правописами братніх народів Радянського Союзу, особливо — російського, орієнтуючись на останній проект Державної комісії.
 :5. Уникати в міру можливості варіантів написань.
 :6. Якомога скоротити кількість винятків із правил.