Victor Kubai в 18:14, 26 червня 2011

2011-06-26T18:14:32Z

Victor Kubai в 18:12, 26 червня 2011

2011-06-26T18:12:46Z

Victor Kubai в 17:59, 26 червня 2011

2011-06-26T17:59:07Z

Victor Kubai: Створена сторінка: ===Кілька впровідних завваг=== Історія літературних мов, а, отже, і української, — не нов…

2011-06-26T17:47:54Z

Створена сторінка: ===Кілька впровідних завваг=== Історія літературних мов, а, отже, і української, — не нов…

Показати зміни

← Попередня версія		Версія за 18:14, 26 червня 2011
Рядок 8:		Рядок 8:


−	[[Стан і статус 7\|'''Перейти до змісту''']]	+	[[Шевельов Ю. УКРАЇНСЬКА МОВА В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ДВАДЦЯТОГО СТОЛІТТЯ (1900-1941). Стан і статус.#ЗМІСТ\|'''Перейти до змісту''']]

	===Кілька впровідних завваг===		===Кілька впровідних завваг===

← Попередня версія		Версія за 18:12, 26 червня 2011
Рядок 1:		Рядок 1:
		+	'''Шевельов Ю. УКРАЇНСЬКА МОВА В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ДВАДЦЯТОГО СТОЛІТТЯ (1900-1941). Стан і статус.'''<ref>Номери сторінок (<b><font color="green">грубий шрифт зеленого кольору</font></b>) подано за '''Юрій Шевельов'''. ''Українська мова в першій половині двадцятого стліття (1900-1941): Стан і статус''. Перклад з англійської Оксани Соловей. Сучасність, 1987, 296 с. (Бібліотека Прологу і Сучасности Ч. 173).
		+
		+	Номери сторінок (<b><font color="red">грубий шрифт червоного кольору</font></b>) подано за '''Юрій Шевельов'''. ''Вибрані праці: У 2 кн. Кн. І. Мовознавство.'' / Упоряд. Л. Масенко. — К. Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008.
		+	</ref>
		+	[[Файл:Stan status cov.jpg\|200px\|thumb\|right\|Титульна сторінка першого видання.]]
		+
		+	<b id='5'><font color="green">5</font></b> <b id='vp26'> <font color="red">26</font></b>
		+
		+
		+	[[Стан і статус 7\|'''Перейти до змісту''']]
		+
	===Кілька впровідних завваг===		===Кілька впровідних завваг===

@@ Рядок 102: / Рядок 102: @@
 Спілкування між освіченими людьми, що розмовляли західноукраїнськими говірками, найжвавіше відбувалося у Львові. Можна припустити, що на 1900 р. у місті витворювалося галицьке чи галицько-буковинське койне, в основі якого лежав наддністрянський діялект, але це питання потребує докладнішого вивчення, а джерельні відомості про розмовну мову освіченої верстви дуже скупі. Як правдиво зауважив автор не-мовознавець у пізніших спогадах: «Сам Львів не мав свого українського діялекту, бо інтелігентна верства говорила менш-більш спільною письменною галицькою мовою, а міщанська верства, що до Львова з околиць напливала і найдальше до третього покоління у львівськім мовнім кітлі польонізувалась, говорила зіпсутим через польський мовний вплив говором» (Шах 111). Якщо припущення про формування львівського койне правильне, то велика й частенько запальна дискусія 1891-1892 pp., що її розпочав Б. Грінченко гострим виступом проти «галицьких поетів», в суті речі виявляла конфлікт між двома процесами творення літературної мови: на східно- й західноукраїнських землях.<ref>Про перебіг дискусії та її аналізу див. Shevelov 1966, 61-68.</ref> Дискусія кінчилася одностайною згодою, що повинна існувати єдина загальноукраїнська літературна мова і що в основі її мають бути центральноукраїнські (Київщина&nbsp;— <b id='28'><font color="green">28</font></b> Полтавщина) діялекти, на які спирається мова найвпливовіших письменників-клясиків: Шевченка, Марка Вовчка та ін. Під час дискусії (як, зрештою, ніколи після неї) ніхто не обстоював думки про <b id='vp48'> <font color="red">48</font></b>  літературну мову на галицьких підвалинах чи про дві рівнобіжні літературні мови, щось на зразок сербської та хорватської серед південних слов'ян.<ref>Всупереч перекрученим фактам у М. Жовтобрюха 1970,275, а особливо 1964, 20.</ref>  Проте, ніяка дискусія не спроможна стерти реальні крайові різниці, доки країну ділить на частини політичний (і властиво культурний) кордон. Характеристично, що навіть у повторних виданнях граматики С. Смаль-Стоцького не дотримано центрально-українських норм. Видавці «Зорі» писали 1889 p.: «Якби прийшло списати словар з того, як ми не повинні говорити та писати, то вийшов би він завбільшки чи не такий, як і той, де списані наші щирі рідні слова і вирази».<ref>Цитовано за: Б. Грінченко. Кілька слів про нашу літературну мову.&nbsp;— «Зоря» 1892, 15, 310.</ref>  Становище аж ніяк не змінилося ні на 1900 p., ні в пізніші роки.
 <b id='29'><font color="green">29</font></b>
 ----
 <references/>

Стан і статус 1 - Історія редагувань

Victor Kubai в 18:14, 26 червня 2011

Victor Kubai в 18:12, 26 червня 2011

Victor Kubai в 17:59, 26 червня 2011

Victor Kubai: Створена сторінка: ===Кілька впровідних завваг=== Історія літературних мов, а, отже, і української, — не нов…